Згідно з даними туристичної галузі, в Іспанії та Португалії спостерігається різке зростання бронювань авіаквитків і готелів наприкінці весни та влітку. Про це пише Reuters.

Справа в тому, що мільйони мандрівників уникають постраждалих від війни напрямків і транспортних вузлів на Близькому Сході та навколо нього.

За даними цифрової платформи туристичного маркетингу Sojern, станом на 2 квітня кількість бронювань авіаквитків до Іспанії влітку, включаючи транзит, зросла на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому кількість пошукових запитів щодо готелів збільшилася на 28%. У Португалії зафіксовано зростання бронювань авіаквитків на 21%, а кількість пошукових запитів щодо готелів – на 16%.

Компанія Mabrian, що займається аналізом туристичних даних, відзначила зниження попиту на близькосхідні напрямки минулого місяця та зростання попиту на південне Середземномор’я.

Важливо, що Іспанія, яка змагається з Францією за звання найбільш відвідуваної країни світу, є головним бенефіціаром цього зрушення.

Навпаки, східне Середземномор’я, включаючи Кіпр, де 2 березня безпілотник завдав удару по британській авіабазі, зіткнулося з хвилею скасувань бронювань, що підкреслює більш широкі наслідки війни з Іраном.

Іспанська галузева група Exceltur дещо підвищила свої прогнози з моменту початку конфлікту 28 лютого. Віцепрезидент Exceltur Оскар Переллі сказав:

“Літні канікули плануються за кілька місяців наперед. Оскільки напрямки, що приваблюють велику кількість туристів, зачеплені конфліктом, значна частина цього ефекту “безпечного притулку” вже проявляється у покупках і бронюваннях до Іспанії”.

Сільвія Вайлер, генеральний менеджер Sojern з глобальних напрямків, додала, що “мандрівники адаптуються, а не відступають”.

Прогноз зростання покращено

Відзначається, що щорічно Близький Схід і східне Середземномор’я відвідують до 181 мільйона туристів. Тільки Іспанію минулого року відвідала рекордна кількість туристів – 97 мільйонів.

Минулого тижня Exceltur спрогнозувала зростання туристичної активності в Іспанії на 2,5% у реальному вираженні цього року до 227 мільярдів євро порівняно з попереднім прогнозом у 2,4% та торішнім зростанням на 2,1%.

За оцінками, залучені туристи можуть принести додатково 4,2 мільярда євро до загального доходу галузі цього року.

Очікується, що цей сектор, який є наріжним каменем економіки і допоміг Іспанії випередити більшість європейських країн за останні кілька років, зростатиме швидше, ніж загальне економічне зростання, яке прогнозується на рівні 2,3%.

Головна іспанська асоціація готелів Cehat очікує, що рівень заповнюваності номерів зросте до 3% цього літа. Президент Cehat Хорхе Марічаль попередив, що це зростання може бути нівельоване загальним скороченням поїздок:

“Туристи обирають для літнього сімейного відпочинку місця, розташовані далі від зон конфліктів у Середземномор’ї, такі як Канарські острови”.

Важливо, що авіакомпанії збільшують пропускну здатність: за даними офіційного туристичного агентства Turespaña, у квітні кількість місць збільшилася майже на 6% порівняно з минулим роком, при цьому найбільше зростання спостерігається на рейсах із США та Великої Британії.

Однак, як попередили в Exceltur, підвищення цін на авіаційне паливо та подальші затримки для пасажирів далеких рейсів у транзитних вузлах Близького Сходу можуть обмежити це зростання.

Новини туризму

Раніше повідомлялося, що європейським відпочивальникам, можливо, доведеться переглянути свої літні відпускні плани, оскільки авіакомпанії готуються до можливих призупинень польотів на тлі зростаючого дефіциту палива, викликаного війною з Іраном.

Вас також можуть зацікавити новини:

Ціни на російську нафту піднялися до найвищого рівня за останні 13 років, адже Москва скористалася глобальним зростанням цін на нафту, що повʼязано з Іраном. Про це пише Bloomberg. 

За інформацією Argus Media, 2 квітня ціна на флагманську російську нафту марки “Urals” досягла 116,05 доларів за барель у російському порту Приморськ, що є найбільшим нафтоекспортним обʼєктом на Балтійському узбережжі РФ. 

“Ця ціна, яка не включає витрати на доставку, майже вдвічі перевищує середню ціну в 59 доларів за барель, передбачену в російському бюджеті на цей рік. Несподівані доходи від нафти послаблюють тиск на фінанси Кремля, який продовжує війну в Україні”, – підкреслюють у виданні.

У Bloomberg додали, що війна на Близькому Сході фактично перекрила близько пʼятої частини світових постачань нафти, які проходять через Ормузьку протоку. Зокрема президент США Дональд Трамп захотів, аби Тегеран відкрив цей важливий водний шлях, в іншому разі він пригрозив зруйнувати ключову інфраструктуру країни, встановивши термін до 20:00 за східним часом 7 квітня.

Зазначається, що середня знижка на нафту марки “Urals” із західних портів Росії до світового еталона Dated Brent скоротилася до рівня нижче 27,75 долара за барель, що є найнижчим показником з середини грудня.

“За даними, до моменту прибуття нафти сорту “Urals” до Індії вона торгується з премією до сорту “Брент”, яка зросла до 6,1 долара за барель порівняно з 3,9 долара два тижні тому. Незрозуміло, чи в кінцевому підсумку цей спред у цінах – різниця між експортною та ціною з доставкою – приносить прибуток Росії”, – аналізують у матеріалі.

Водночас можливості Москви скористатися глобальним зростанням цін на нафту обмежують українські удари по нафтовій інфраструктурі та НПЗ.

“Київ посилив удари по морських портах – зокрема на Балтійському узбережжі, звідки відвантажується близько 40 % російської нафти морським транспортом, – що призвело до перебоїв у навантаженні та скорочення доходів Москви від експорту сировини”, – нагадали у Bloomberg.

Удари по обʼєктах РФ – останні новини

Раніше Генштаб повідомив, що Сили оборони уразили нафтовий термінал в Ленінградській області РФ. За попередньою інформацією, підтверджено ураження трьох резервуарів, які належать підприємству “Транснефть-Балтика”. 

“Зазначений об’єкт є важливим елементом експортної інфраструктури нафтопродуктів РФ, кошти від функціонування якої йдуть на продовження збройної агресії проти України”, – додали у Генштабі.

Також видання The New York Times писало, що Україна готує Росії “нафтовий апокаліпсис”, ігноруючи застереження Заходу. Як розповіли журналісти, лише за минулий місяць Київ взяв на себе відповідальність за 10 масштабних атак.

Найзначнішими стали удари по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ, через які проходить близько 40% морського експорту російської нафти.

Вас також можуть зацікавити новини:

Десятки демократів у Конгресі закликають усунути президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Законодавці відкрито обговорюють імпічмент через допис американського лідера про Іран, де він сказав, що “цієї ночі загине ціла цивілізація”.

Axios пише, що розглядається навіть усунення з Трампа посади на підставі 25-ї поправки. Члени Демократичної партії дедалі більше обурюються тим, що вони вважають порушеннями Конституції адміністрацією Трампа. 

Про 25 поправку вже згадала конгресвумен від Аризони Яссамін Ансарі, Ірансько-американська голова групи новообраних членів Палати представників від Демократичної партії. Застосувати її закликала і конгресвумен Ільхан Омар від Міннесоти

“Це неприпустимо. Застосуйте 25-ту поправку. Почніть процедуру імпічменту. Усуньте його. Цього божевільного ненормального треба усунути з посади”, – написала вона.

Конгресвумен Максін Декстер від штату Орегон також вважає, що Давно настав час оголосити імпічмент та/або застосувати 25-ту поправку.

“Республіканці повинні поставити інтереси країни вище сліпої лояльності до однієї людини”, – додала політикиня. 

До усунення Трампа загалом закликали понад 50 членів Палати представників від Демократичної партії. Застосувати 25-ту поправку закликала і колишня соратниця Трампа, ексчленкиня Палати представників, республіканка Марджорі Тейлор Грін.

Видання зазначає, що 25-та поправка до Конституції США дозволяє віцепрезиденту та більшості членів Кабінету міністрів тимчасово усунути президента, який “нездатний виконувати повноваження та обов’язки своєї посади”. Однак таке усунення має бути підтримане голосуванням двох третин членів кожної палати Конгресу.

Один із високопоставлених демократів з Палати представників повідомив Axios, що ходять чутки про примусове голосування щодо імпічменту Трампа або надсилання листа до Кабінету міністрів із закликом застосувати 25-ту поправку. Однак обговорення ще не дійшли до керівництва, кажуть джерела журналістів.

Реакція Білого дому

Речник Білого дому Девіс Інгл назвав заклики демократів “жалюгідними”. 

“Демократи говорили про імпічмент президента Трампа ще до того, як він вступив на посаду. Демократи в Конгресі божевільні, слабкі й неефективні, саме тому їхні рейтинги схвалення перебувають на історично низькому рівні”, – заявив він у коментарі Axios.

Видання наголошує, що усунення Трампа не відбудеться без суттєвої підтримки республіканців у Конгресі та Кабінету міністрів, який складається з прихильників Трампа. І це визнають навіть деякі демократи.

Війна на Близькому Сході

Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням продовжити оголошений ним дедлайн для Ірану на два тижні. Речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що “президент поінформований про пропозицію, і відповідь буде надана”.

Дедлайн добігає кінця за лічені години. Високопоставлений чиновник з країн Перської затоки на умовах анонімності заявив, що його країна “не має уявлення” про те, що думає робити Трамп.

Раніше ЗМІ писали, що після погроз американського лідера атакувати мости та енергетику Ірану, Тегеран припинив переговори зі США. При цьому зазначається, що переговори з посередниками щодо припинення вогню тривають. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прямо заявляв, що наша держава готова долучитися до розблокування Ормузької протоки та співпрацювати з країнами Перської затоки та трансатлантичними партнерами з цією метою. 

Він звернув увагу на те, що терористичні режими швидше обмінюються досвідом, а Іран не лише запозичив знання у Росії, а й виправив помилки. Водночас Тегеран своїми діями допомагає Москві, яка отримає надприбутки завдяки підвищенню цін на нафту. 

Як пише Defense Express, іранська блокада протоки нагадує спробу окупантів заблокувати український експорт продовольства, якому Україна протидіяла завдяки морським дронам, розумній стратегії та рішучим діям. Через це “бойовий досвід України цінний для Близького Сходу”.

“Водночас одним з питань залишається те, як саме Україна може допомогти розблокувати Ормузьку протоку. А для цього необхідно розуміти, як саме Іран її блокує. Наразі Іран використовує цілий ряд засобів: протикорабельні ракети, морські міни, озброєні швидкісні екіпажні катери та вже й морськими дронами – БЕКами. Також цілком слід очікувати й використання іранцями ударних БпЛА”, – пояснили аналітики. 

Своєю чергою якщо США справді націлені на захоплення острова Харк, то для проходу амфібійних десантних груп швидкого реагування, а USS Tripoli (LHA-7) вже у регіоні, а USS Boxer (LHD-4) у дорозі, потрібно знищити іранські берегові ракетні комплекси та розчистити протоку від мін. 

“А от проти асиметричних дій, тобто використання дронів, як повітряних, так і морських, свого економічно доцільного рішення у США та країн Перської затоки немає. Ба більше, головна проблема полягає в тому, що дрони відкривають унікальну можливість вести “партизанську війну” на десятки та сотні кілометрів”, – підкреслили у Defense Express.

Однак Україна має готові рішення проти обох таких загроз та їхнє розгортання в оглядовій перспективі. 

“Звісно, якщо це буде виконано у тісній взаємодії із партнерами, на чому й наголосили у МЗС. А також, не слід забувати й про відповідну компенсацію”, – підсумували у публікації. 

Ормузька протока – останні новини

Раніше The New York Times повідомляв, що другий американський літак зазнав аварії неподалік від Ормузької протоки. Йдеться про штурмовик A-10 Warthog, який перетинаючи кордон з Іраном у південному Іраку, залишив за собою димовий слід. Водночас екіпаж вертольота перебуває у безпеці. 

Також повідомлялось, що Росія має намір заблокувати резолюцію щодо Ормузької протоки в Раді Безпеки ООН. Така резолюція передбачає низку “оборонних заходів” для забезпечення транзитного проходу Ормузькою протокою.

“Чи то ця резолюція була запланована, чи то буде використана – вона, безумовно, була запланована з найблагороднішими намірами – для зриву тих шансів на переговори, що зароджуються і все ще є дуже крихкими. Або вона буде використана для узаконення агресії проти Ірану задним числом”, – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Уряд Ізраїлю оголосив про припинення імпорту зброї з Франції після того, як Париж відмовив у дозволі на прольоти деяким американським літакам, що перевозили військову техніку, призначену для Близького Сходу. Про це пише Le Monde.

Зазначається, що США звинуватили Францію у перешкоджанні прольотам над своєю територією деяких літаків, що перевозять боєприпаси до Ізраїлю. Ізраїль відповів, оголосивши про свій намір припинити імпорт французької зброї.

Ізраїль ухвалив рішення “обнулити свої оборонні закупівлі у Франції, перенаправивши ці кошти на закупівлі в “синьо-білих” кольорах [кольори ізраїльського прапора] або в країни-союзники”, – заявила представниця Міністерства оборони Ізраїлю.

За її словами, це рішення було представлено як відповідь на недавню зміну позиції Франції, враховуючи, що наступ на Іран “сприяє безпеці Європи”.

Цікаво, що французький експорт озброєння до Ізраїлю становить дуже невеликий обсяг порівняно із загальним обсягом експорту французької військової техніки. Згідно з останніми даними, опублікованими в щорічному звіті парламенту, загальна вартість французьких ліцензій, виданих Ізраїлю в 2024 році, не перевищила 162 мільйонів євро із загальної суми трохи більше 20 мільярдів євро.

“До цієї суми можна додати приблизно 20 мільйонів євро експорту товарів подвійного призначення. Часто це програмні рішення, спеціальні матеріали або запасні частини. Але й тут обсяг цих ліцензій видається незначним порівняно з 15 мільярдами євро, витраченими Францією на експорт базових оборонних одиниць по всьому світу у 2024 році”, – йдеться у статті.

Зазначається, що різка зміна позиції Ізраїлю була сприйнята в оборонних колах майже як полегшення, з огляду на те, що експорт до країни тривалий час був складним питанням для Парижа.

Ліцензії на військову техніку тривалий час видавалися єврейській державі лише в обмеженому обсязі, головним чином для підтримки дипломатичних відносин. Таким чином, значна частина цього обладнання призначена для ізраїльської системи “Залізний купол”, яку Париж вважає “оборонною” спорудою.

Інша частина просто проходить транзитом через Ізраїль, після чого реекспортується до третіх країн або до Франції для задоволення внутрішніх потреб країни.

Війна в Ірані – останні новини

Сотні автозаправних станцій у Франції залишилися без палива. Водії масово кинулися заправлятися після введення обмежень на ціни, спричинених перебоями в постачанні через війну в Ірані.

Міністерство енергетики Франції повідомило, що 700 з 900 автозаправних станцій, на яких закінчився щонайменше один вид палива, належать компанії TotalEnergies SA. Чиновники кажуть, що це пов’язано насамперед з логістичними проблемами, а не з внутрішнім дефіцитом палива.

Вас також можуть зацікавити новини:

Державний секретар НАТО Марко Рубіо не виключив, що США можуть переглянути свої відносини з НАТО після закінчення війни з Іраном, повідомляє Bloomberg.

Рубіо пояснив, що причиною такого рішення може стати недостатня підтримка з боку військового альянсу під час конфлікту на Близькому Сході.

Видання зазначає, що держсекретар США розкритикував членів НАТО за відмову надати доступ до військових баз, після того як раніше президент Дональд Трамп назвав партнерів по НАТО “боягузами”, а сам альянс – “паперовим тигром”.

“Президент і наша країна будуть змушені переглянути все це після завершення цієї операції. Якщо НАТО полягає лише в тому, що ми захищаємо Європу в разі нападу, а вони відмовляють нам у праві на розміщення військ, коли це нам потрібно, то це не дуже вдала угода. У таких умовах важко залишатися учасником альянсу”, – заявив Рубіо в інтерв’ю телеканалу Al Jazeera.

В статті йдеться, що члени НАТО в основному відхилили прохання Трампа про допомогу у відновленні прохідності суден Ормузькою протокою, яку Іран фактично перекрив, погрожуючи вжити заходів у відповідь після нападів з боку США та Ізраїлю.

Видання нагадало, що цей стратегічно важливий маршрут для постачання енергоносіїв фактично закритий з кінця лютого, що призвело до різкого зростання цін на нафту та газ.

“Коли ця операція завершиться, прохід буде відкрито – так чи інакше. Він буде відкрито, тому що Іран погодиться дотримуватися норм міжнародного права і не блокувати комерційний водний шлях, або ж коаліція країн з усього світу – та й з самого регіону – за участю Сполучених Штатів подбає про те, щоб він був відкритий”, – зазначив Рубіо.

Вказується, що головним об’єктом гніву США стала Іспанія, яка закрила свій повітряний простір для американських літаків, задіяних в операціях в Ірані.

Таким чином, країна посилила свої попередні спроби дистанціюватися від конфлікту шляхом заборони використання американських баз на території Іспанії.

Примітно, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також зазнав жорсткої критики з боку Трампа після того, як спочатку відхилив прохання президента надати США доступ до військових баз країни для проведення ударів по Ірану, а згодом дозволив США використовувати ці бази для “обмежених оборонних дій”.

“США можуть найефективніше проєктувати свою силу на Близький Схід, коли мають у своєму розпорядженні географічні позиції союзників – логістичні центри в Німеччині, авіабази у Великій Британії, військово-морські об’єкти в Іспанії та дозволи на проліт, що дають змогу літакам переміщатися без перешкод”, – пояснює видання.

Також в публікації нагадується, що Трамп вже давно критикує НАТО, неодноразово ставлячи під сумнів його актуальність і закликаючи союзників погодитися на збільшення видатків на оборону до 5 % від валового внутрішнього продукту.

Війна в Ірані: останні новини

Раніше УНІАН повідомляв, що очільник Білого дому Дональд Трамп поділився з журналістами, що розглядає можливість встановлення контролю над нафтовою промисловістю Ірану. Зокрема, президент США не виключає захоплення острова Харк. Відомо, що через нього Тегеран експортує 90% нафти. Тому острів є головним джерелом доходів країни. Примітно, що The Times поділилося, що багато експертів стверджують, що спроба захопити цей важливий нафтовий вузол Ірану стане самогубною місією.

Також ми писали, що Financial Times зазначає, що президент США Дональд Трамп спонукає супротивників шукати нові важелі впливу на США.  Не виключено, що розпочата Трампом війна проти Ірану, зрештою, може посилити позиції Тегерана на світовій арені. Зазначається, що блокування Ормузької протоки дає Ірану реальні перспективи вийти з нинішньої війни з посиленими позиціями на міжнародній арені.  Додається, що Іран показав, що може завдавати шкоди країнам Перської затоки. Видання зауважило, що з кожного судна Іран стягує по 2 мільйони доларів за безпечний прохід заблокованою протокою. Таким чином, на місяць країна може залучати мільярди доларів до бюджету.

Вас також можуть зацікавити новини:

Іран заявив, що Україна є “активною учасницею у військовій агресії” проти країни. Таку заяву зробив у листі до генсека ООН постійний представник Ісламської Республіки в ООН Амір Саїд Іравані.

Як повідомляє NBC News із посиланням іранські державні ЗМІ, причиною таких висновків в Ірані назвали визнання Україною того, що вона відправляє експертів на Близький Схід.

В листі Іравані сказано, що “Україна несе міжнародну відповідальність згідно з міжнародним правом за сприяння або допомогу у вчиненні міжнародно-протиправного діяння”.

“Навмисне націлювання на цивільну промислову інфраструктуру з метою економічного тиску або колективного покарання може становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, включаючи військові злочини”, – заявив постпред Ірану в ООН.

Як на заяву Ірану відреагували в Україні

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий в соцмережі X назвав іранського представника брехуном.

“Як зрозуміти, чи бреше представник іранського режиму? Якщо губи рухаються, значить, бреше”, – заявив Тихий.

Як нагадав речник, з 2022 року Україна зазнала ударів майже 60 тисяч дронів, які Іран дав Росії. Водночас жоден український дрон ніколи не вражав Іран, акцентував представник міністерства. 

“Цього брехуна вже давно не мало би бути, як і його режиму”, – наголосив Георгій Тихий.

Війна на Близькому Сході і Україна

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна може допомогти партнерам розблокувати Ормузьку протоку. За його словами, Україна домовлялася з арабськими країнами про експорт морських дронів. 

Водночас народний депутат, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін вважає, що у США не хочуть, аби українські дрони постачалися на Близький Схід. Політик каже, що США прагнуть отримувати такі технології, щоб потім експортувати їх у регіон, “бо ніхто не скасовував комерційних вигод”. 

Вас також можуть зацікавити новини:

На тлі нарощування кількості військ США на Близькому Сході, зʼявляється все більше чуток про плани Вашингтона провести наземну операцію в регіоні. Йдеться про можливу спробу Пентагону взяти під контроль острів Харк – через який йде 90% усього експорту іранської нафти. 

Як пише видання The Hill, така спроба США може викликати серйозну ескалацію конфлікту та помітну відповідь Ірану, оскільки острів є “економічним рятівним колом” для Тегерану. Видання називало 4 сценарії дій Ірану, якщо президент США Дональд Трамп усе ж таки наважиться на такий крок. 

Прямі удари по американських військах

Цей сценарій видання називає найімовірнішим. Острів Харк розташований за 32 км від узбережжя Ірану і може з легкістю піддаватися ударам БпЛА та ракет з материка. Це може бути спрямовано не лише на знищення американців на острові, а й для впливу на громадську думку в США. 

Як зазначив Джейсон Кемпбелл, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу, іранці “спрямовують значну частину свого вогню” на Харк, “тому що вони дуже добре знають, якою важливою є громадська думка у США, і якої шкоди це може завдати Трампу. Немає швидшого способу ще більше послабити громадську думку, ніж вона вже є, збільшуючи кількість жертв”.

Також проблеми можуть виникнути вже на початковому етапі операції, оскільки Іран утримує на острові свої сили і, ймовірно, підготував їх до оборони. 

“Ви побачите певний опір на землі, справжній вогонь зі зброї. Вони також встановили там пастки і коли американські війська вирушать туди, на них чекатиме чимало саморобних вибухових пристроїв та інших сюрпризів, бо іранці вважають, що як тільки США спробують захопити це місце, то вони не зможуть найближчим часом відновити виробництво, і це може призвести до жертв для США та політичних проблем для Трампа”, – зазначив Браян Кларк, старший науковий співробітник Інституту Гудзона. 

Удари по нафтових хабах Перської затоки

Також подібна операція може викликати збільшення кількості іранських атак по нафтовій та енергетичній інфраструктурі регіону, вважає видання. Експерти відзначили, що до цього моменту Іран стримувався від атак по деяких таких обʼєктах. Однак у разі ескалації – такі удари можливі.

“Напади на нафту та інфраструктуру. Можна побачити напади на електростанції. Можна побачити напади на опріснювальні установки. Їхня найприбутковіша форма помсти – це продовження затягування петлі на шиї Трампа, і цією петлею є міжнародний енергетичний ринок”, – сказав Джон Гоффман, науковий співробітник з питань оборони та зовнішньої політики Інституту Катона.

Видання відзначає, що Трамп применшує вплив війни на американців – зокрема стосовно значення зростання вартості газу в США. Американський президент наполягає, що  економічні труднощі будуть тимчасовими. Однак за оцінками аналітиків, шок для світової енергетичної галузі лише поглибиться, якщо війна затягуватиметься або загостриться. 

Посилення проксі-атак

Іран має низку союзників у регіоні. Зокрема з початку війни, більшість ударів у відповідь по країнах Перської затоки та позиціях США в регіоні завдавалися з полченських угруповань в Іраку та “Хезболли” в Лівані. Зазначається, що ці групи завжди можуть розширити свою участь. 

Також до протистояння може доєднатися Ємен, який вже окреслив свої червоні лінії для вступу в конфлікт на підтримку Ірану. 

Закриття протоки до Червоного моря

Крім Ормузької протоки, в регіоні є ще один важливий судноплавний шлях, на який може впливати Іран. Червоне море – це також критично важливий для світових енергетичних ринків шлях, який Іран та його поплічники можуть закрити. Тегеран вже попереджав про такий сценарій, якщо США та Ізраїль продовжать атаки на енергетичну інфраструктуру Тегерана.

“Якщо ворог захоче вжити заходів на суші на іранських островах або деінде на наших землях, або завдати Ірану збитків військово-морськими рухами в Перській затоці та Оманському морі, ми несподівано відкриємо для них інші фронти, щоб їхні дії не тільки не принесли їм користі, але й подвоїли їхні витрати”, – заявив представник Ірану. 

Зазначається, що через цю протоку проходять близько 10% світових поставок нафти та природного газу. І хусити, які співпрацюють з Іраном, раніше вже блокували цю протоку, атакуючи кораблі за допомогою безпілотників та ракет.

Ситуація на Близькому Сході: важливі новини

Нагадаємо, Сполучені штати активно перекидають особовий склад на Близький Схід, з чим і повʼязують можливі плани Пентагону щодо сухопутної операції. Зокрема раніше стало відомо, що в регіон можуть відправити близько 1000 американських військових із 82 повітряно-десантної дивізії. 

Водночас Трамп продовжує заявляти, що між США та Іраном тривають переговори щодо завершення війни. Він також заявив, що Тегеран “погодився” на більшість із 15 вимог, висунутих США. Водночас, як зазначає Bloomberg, наразі точно невідомо – чи ведуть сторони переговори взагалі. 

Вас також можуть зацікавити новини:

У Європі вважають, що Росія надає Ірану суттєву допомогу у веденні війни на Близькому Сході. І ця підтримка є набагато більшою, ніж готові публічно визнати Сполучені Штати Америки. 

Про це з посиланням на джерела повідомляє CBS News. Крім того, європейці стверджують, що війна РФ проти України тісно повʼязана з подіями на Близькому Сході через співпрацю між Іраном та Росією. 

Неназваний представник уряду Великої Британії повідомив журналістам, що протягом останніх років співпраця Москви та Тегерана в оборонній сфері зросла. І технологічний прогрес Ірану простежується в нинішніх атаках країни.

Водночас міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро публічно охарактеризував відносини між Росією та Іраном як “двосторонню співпрацю”. За його словами, є підстави вважати, що і зараз Росія підтримує військові зусилля Ірану, спрямовані проти американських цілей. 

Про “незаперечні докази” того, що росіяни надають іранському режиму засоби радіоелектронної розвідки та електронної розвідки, повідомляв і президент України Володимир Зеленський. За даними розвідки, російські супутники фільмували військові об’єкти США на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки в інтересах Ірану.

Тим часом у США, здається, применшують значення співпраці між Росією та Іраном. 

“Росія не робить для Ірану нічого, що будь-яким чином перешкоджало б або впливало на нашу операцію чи її ефективність. Це найкращий спосіб, як я можу це сформулювати”, – сказав держсекретар США Марко Рубіо.

Ще на початку березня кілька джерел повідомили CBS News, що Росія надає Ірану розвідувальні дані щодо позицій США на Близькому Сході. Днями міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що бачить “приховану руку Путіна” за військовими діями Ірану. 

Цього місяця американські спецслужби публічно повідомили, що між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю існує “вибіркова співпраця”, зумовлена спільною метою “врівноваження зусиль і дій США”. Однак Штати дійшли висновку, що такі дії не є “об’єднанням інтересів супротивників”.

Співпраця Росії та Ірану

AP писало, що Росія таємно постачає Ірану покращені “Шахеди”, які використовує у війні проти України. У модернізованих дронах зʼявилася покращена навігація, системи протидії РЕБ, камери та навіть елементи штучного інтелекту.  Деякі БПЛА можуть мати реактивні двигуни.

Раніше голова зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що Росія передає Ірану розвідувальні дані, яка допомогла Тегерану атакувати військові обʼєкти Сполучених Штатів Америки на Близькому Сході. Внаслідок цих ударів загинули американські військовослужбовці. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Іранська економіка понад вісім років перебувала під санкціями “максимального тиску”, які гальмували зростання та розпалювали інфляцію. При цьому влада Ірану вірила у “силу ринків” обравши політику невтручання влади у економічні процесі. Як пише Foreign Policy, Іран відмовився запроваджувати контроль за рухом капіталу, обмежувати зовнішню торгівлю, впроваджувати промислову політику або прямі державні інвестиції, щоб пом’якшити удар санкцій.

“Стійкість, яку іранська економіка продемонструвала під санкціями, була головним чином результатом дій знизу вгору, оскільки фірми та домогосподарства знаходили способи зводити кінці з кінцями. Хоча Іран зіткнувся з економічною війною, іранські лідери так і не запровадили централізоване економічне планування чи раціоналізацію, характерні для воєнної економіки”, – йдеться у статті.

Однак зараз Іран зіткнувся зі справжньою війною. Закриття Ормузької протоки позначається на іранській економіці. Центральний банк має труднощі із забезпеченням ліквідності валютного ринку Ірану. Адміністрація президента США Трампа розглядає можливість застосування військової сили, щоб завдати Ірану ще більших економічних труднощів. Наприклад, ввівши блокаду експорту іранської нафти або знищивши головний термінал експорту нафти на острові Харг.

У США вважають, якщо нафтовий термінал на Харзі буде знищено, економіка Ірану буде “знищена”. Але автори статті зазначили, що більшість американських політиків, погано розуміють іранську економіку та вплив, який втрата доходів від нафти може мати на хід цієї війни. Зазначається, що блокада експорту іранської нафти або знищення ключової нафтогазової інфраструктури унеможливить підтримку нормальних економічних умов в Ірані і на роки загальмує економічний розвиток Ірану. Однак атаки на експорт іранської нафти “не скоротять цю війну”:

“Подальше скорочення експортних доходів Ірану посилить кризу платіжного балансу країни. Але посадовці адміністрації Трампа враховують лише половину торговельного балансу Ірану. Девальвація ріала та пов’язаний з нею інфляційний тиск є не лише результатом тиску на експортні доходи. Вони також є результатом наполегливого попиту на імпорт”.

Автори пояснили, що імпортні витрати Ірану різко зросли за останні роки, досягнувши 72 мільярдів доларів за іранський календарний рік, що закінчився у березні 2025 року. Імпорт зріс під час санкцій з двох причин. По-перше, іранський виробничий сектор виявився стійким, підтримуючи попит на проміжні товари, зокрема, оскільки компанії накопичували запаси для пом’якшення перебоїв у ланцюжку поставок, пов’язаних із санкціями. По-друге, для багатьох компаній імпортні товари пропонують захист від інфляції.

Оскільки війна триває, уповільнення темпів зростання іранської економіки зменшить попит на імпорт, ймовірно, дещо полегшивши тиск на валютні ринки Ірану. 

Видання також пише, що падіння імпорту є важливим провідним показником: іранська економіка готова скоротитися, а рівень життя знизиться:

“Але загальне скорочення економічної активності та промислового виробництва не означає, що Іран зіткнеться з обов’язковими обмеженнями, які змінять хід війни. Іран не збідніє достатньо швидко, щоб перестати становити загрозу”.

Якщо подивитися на митні дані за перші 10 місяців поточного іранського календарного року, то середній обсяг експорту Ірану, не пов’язаного з нафтою, становив близько 4,5 мільярда доларів на місяць. Близько 40 відсотків цієї торгівлі відбувається через порти Ірану в Перській затоці. Інші 60 відсотків обробляються сухопутним транспортом, через Туреччину, Ірак та Афганістан, або через порти Ірану на Каспійському морі. “Навіть якщо весь експорт через порти Перської затоки буде припинено, Іран може консервативно підтримувати експортні доходи на рівні близько 2 мільярдів доларів на місяць через інші митні пункти”, – додали автори.

Вони вважають, що такий рівень доходів може забезпечити потреби воєнної економіки в іноземній валюті. З початку цього іранського календарного року імпортні витрати країни в середньому становили трохи менше 5 мільярдів доларів на місяць. Але ця сума включає імпорт, який можна було б скоротити або ліквідувати в рамках раціоналізації, пов’язаної з війною, яку можна реалізувати шляхом жорсткішого контролю над розподілом іноземної валюти або запровадження імпортних квот.

Іран буде здатний воювати навіть без експорту нафти

Якщо Іран прагнутиме підтримувати нормальний рівень критичного імпорту, який включатиме продукти харчування, ліки та проміжні товари, від яких залежить промислова база країни, загальний рахунок за імпорт знизиться до трохи менше 3 мільярдів доларів на місяць. Це призведе до дефіциту торговельного балансу, хоча й невеликого. Будь-який такий дефіцит, ймовірно, можна подолати в короткостроковій перспективі, враховуючи, що розрахунки не включають ні перенаправлення ненафтового експорту з Перської затоки через інші митні пункти, ні раціоналізації промислового імпорту для оборонної промисловості, ні скорочення доступних резервів, ні, як крайній захід, монетизації дефіциту.

Іншими словами, навіть якщо США вживуть рішучих заходів для ліквідації можливостей Ірану щодо експорту нафти, Іран може продовжувати брати участь у цій війні. Задушення іранських торговельних потоків та загострення торговельного дефіциту посилить економічний тиск, але для підтримки війни на виснаження Ірану потрібно лише підтримувати мінімальний рівень економічної активності, задовольняючи основні потреби населення, одночасно підтримуючи виробництво зброї та основний військовий потенціал.

“Щоб мати вирішальний вплив на здатність Ірану дозволити собі війну, США повинні будуть націлитися на промислові об’єкти, такі як іранські сталеві печі, та комунальну інфраструктуру, таку як електростанції. Але це переведе конфлікт у нову фазу – як це було видно після удару по Південному Парсу, Іран відповість атаками на аналогічну інфраструктуру в країнах Перської затоки та Ізраїлі”, – додало видання. 

Автори вважають, що атаки на фізичні структури іранської економіки подолали б обмеження зусиль щодо втручання в торгівлю, тим самим прискорюючи закінчення війни. Але навіть якщо тривалість війни скоротиться, збитки, яких зазнає світова економіка, можуть бути набагато більшими.

Інфляція в Ірані

Нагадаємо, що Ірану випустив нову банкноту номіналом 10 млн ріалів. Попередня банкнота номіналом 5 млн ріалів була введена в обіг лише на початку лютого. Це свідчення того, з якими труднощами стикається економіка Ірану на початку четвертого тижня війни. 

Вас також можуть зацікавити новини: