Американські військові готуються до висадки на танкери, повʼязані з Іраном, з метою їх огляду. Також можливе затримання таких кораблів у міжнародних водах.

Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на американських чиновників. Зазначається, що таким чином США розширять масштаби своїх військово-морських операцій за межі Близького Сходу.

Відповідні плани зʼявилися на тлі посилення контролю над Ормузькою протокою з боку Ірану. У цій логістичній артерії було атаковано кілька кораблів. Сталося це на наступний день після того, як Тегеран заявив про відкриття протоки для комерційного судноплавства. 

Рішення адміністрації Трампа посилити економічний тиск на іранську сторону має на меті змусити режим знову відкрити протоку та піти на поступки щодо ядерної програми.

За даними Центрального командування США, в рамках морської блокади іранських портів американська сторона вже розвертула 23 судна, які намагалися їх покинути. Розширення цієї операції дозволить Вашингтону взяти під контроль судна, пов’язані з Іраном, по всьому світу. Йдеться в тому числі про кораблі, що перевозять іранську нафту і вже знаходяться за межами Перської затоки, а також судна, що перевозять зброю, яка може прямувати до рук іранського режиму.

Іранський експорт нафти оцінюють у приблизно 1,6 мільйона барелів на день. Більшість сировини прямує до Китаю і закуповується невеликими незалежними нафтопереробними заводами.

Видання нагадує, що тимчасове перемир’я між США та Іраном закінчується наступного тижня. Переговори в Пакистані до прориву не привели. Водночас дату наступного раунду переговорів ще не визначено.

США та Іран – інші новини

Президент США Дональд Трамп вчергове заявив про прогрес у переговорах з Іраном. За його словами, все складається дуже добре, а Іран не зможе шантажувати Штати Ормузькою протокою.

Тим часом Тегеран звинувачує Трампа в брехні щодо статусу Ормузької протоки та збагаченого урану. Представник режиму каже, що варіант з передачею урану Вашингтону в Ірані не розглядають. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Президент США Дональд Трамп почав війну в Ірані без згоди Конгресу та без підтримки більшості союзників, а тепер, після шести тижнів, безрозсудність цього рішення стала ще очевиднішою, йдеться у редакційній колонці The New York Times.

“Він зневажливо ставився до ретельного військового планування та діяв, керуючись інтуїцією та бажанням. Він був настільки впевнений, що не склав жодного плану реагування на очевидний контрхід, доступний Ірану: спричинити різке зростання цін на нафту шляхом блокування Ормузької протоки”, – вважають автори.

Вони наголосили, що Трамп також не розробив реальної стратегії щодо забезпечення збагаченого урану, який Іран може використовувати для відновлення своєї ядерної програми.

“Безвідповідальність Трампа поставила Сполучені Штати на межу принизливої стратегічної поразки”, – пишуть оглядачі.

Ні їх думку, війна позбавила як Іран, так і США. Автори нарахували чотири невдачі для національних інтересів Америки:

• Перша – це посилення впливу Іран на світову економіку через Ормузьку протоку. Раніше Іран не робив цього через побоювання додаткових санкцій, але війна показала лідерам Ірану, що контроль над водним шляхом є реальною можливістю. Таким чином Іран отримав дипломатичні важелі впливу, про які міг лише мріяти шість тижнів тому.
• Друга стосується військового сприйняття Америки світом. Адже війна в Ірані, разом із допомогою США Україні, Ізраїлю та іншим союзникам, знищила значну частину арсеналів деяких видів зброї. Повернення арсеналу до попереднього розміру займе роки. Війна також показала, що американська армія вразлива до нових способів ведення війни: США використали високотехнологічні боєприпаси, щоб знищити традиційні повітряні та військово-морські сили Ірану.
• Третя невдача –збитки для союзників Америки. Союзники відмовилися підтримувати США у цій війні, не надали допомоги у відкритті Ормузької протоки. Такі країні, як Японія, Південня Корея, Австралія, Канада, більшість країна Західної Європи лишаться союзниками у важливих аспектах, але вони чітко дали зрозуміти, що більше не вважають США надійним другом. Вони працюють над побудовою міцніших відносин один з одним, щоб мати змогу краще протистояти США в майбутньому.
• Четверта невдача стосується морального авторитету Америки. США лишалися маяком для багатьох у світі. Привабливість Америки випливає не лише з її процвітання, а й з її свободи та демократичних цінностей. А Трамп підривав ці цінності протягом усієї своєї політичної кар’єри 

Журналісти роблять висновок, що хоча вони проти підходу Трампа до управління країною, вони не вболівають за провали США у світі. Вони наголошують, що немає інших демократій з економічною та військовою потужністю, щоб протистояти Китаю та Росії:

“Коли Америка слабшає та бідніша, як сталося у результаті війни в Ірані, авторитаризм виграє”.

Вони радять Трампу усвідомити нездатність “імпульсивного, самостійного підходу”, залучити Конгрес та звернутися за допомогою до союзників Америки, щоб мінімізувати шкоду від своєї війни.

Наслідки війни в Ірані – більше оцінок

Нагадаємо, що на думку аналітиків, що хоча Іран зазнав величезних втрат, політичний режим вижив та укріпився, ставши більш радикальним. А контроль над Ормузькою протокою посилить його геополітичний вплив.

Натомість США через погане планування не отримали перемоги. А глобальна енергетична криза спричинила новий сплеск інфляції в США і, як наслідок, збурила невдоволення війною серед американців.

Водночас війна США та Ізраїлю проти Ірану продемонструвала Росії цінність цього союзника на Близькому Сході. Аналітики кажуть, що жоден інший союзник росіян не може собі дозволити прямих бойових дій проти американської армії.

Вас також можуть зацікавити новини:

Ціни на російську нафту піднялися до найвищого рівня за останні 13 років, адже Москва скористалася глобальним зростанням цін на нафту, що повʼязано з Іраном. Про це пише Bloomberg. 

За інформацією Argus Media, 2 квітня ціна на флагманську російську нафту марки “Urals” досягла 116,05 доларів за барель у російському порту Приморськ, що є найбільшим нафтоекспортним обʼєктом на Балтійському узбережжі РФ. 

“Ця ціна, яка не включає витрати на доставку, майже вдвічі перевищує середню ціну в 59 доларів за барель, передбачену в російському бюджеті на цей рік. Несподівані доходи від нафти послаблюють тиск на фінанси Кремля, який продовжує війну в Україні”, – підкреслюють у виданні.

У Bloomberg додали, що війна на Близькому Сході фактично перекрила близько пʼятої частини світових постачань нафти, які проходять через Ормузьку протоку. Зокрема президент США Дональд Трамп захотів, аби Тегеран відкрив цей важливий водний шлях, в іншому разі він пригрозив зруйнувати ключову інфраструктуру країни, встановивши термін до 20:00 за східним часом 7 квітня.

Зазначається, що середня знижка на нафту марки “Urals” із західних портів Росії до світового еталона Dated Brent скоротилася до рівня нижче 27,75 долара за барель, що є найнижчим показником з середини грудня.

“За даними, до моменту прибуття нафти сорту “Urals” до Індії вона торгується з премією до сорту “Брент”, яка зросла до 6,1 долара за барель порівняно з 3,9 долара два тижні тому. Незрозуміло, чи в кінцевому підсумку цей спред у цінах – різниця між експортною та ціною з доставкою – приносить прибуток Росії”, – аналізують у матеріалі.

Водночас можливості Москви скористатися глобальним зростанням цін на нафту обмежують українські удари по нафтовій інфраструктурі та НПЗ.

“Київ посилив удари по морських портах – зокрема на Балтійському узбережжі, звідки відвантажується близько 40 % російської нафти морським транспортом, – що призвело до перебоїв у навантаженні та скорочення доходів Москви від експорту сировини”, – нагадали у Bloomberg.

Удари по обʼєктах РФ – останні новини

Раніше Генштаб повідомив, що Сили оборони уразили нафтовий термінал в Ленінградській області РФ. За попередньою інформацією, підтверджено ураження трьох резервуарів, які належать підприємству “Транснефть-Балтика”. 

“Зазначений об’єкт є важливим елементом експортної інфраструктури нафтопродуктів РФ, кошти від функціонування якої йдуть на продовження збройної агресії проти України”, – додали у Генштабі.

Також видання The New York Times писало, що Україна готує Росії “нафтовий апокаліпсис”, ігноруючи застереження Заходу. Як розповіли журналісти, лише за минулий місяць Київ взяв на себе відповідальність за 10 масштабних атак.

Найзначнішими стали удари по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ, через які проходить близько 40% морського експорту російської нафти.

Вас також можуть зацікавити новини:

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прямо заявляв, що наша держава готова долучитися до розблокування Ормузької протоки та співпрацювати з країнами Перської затоки та трансатлантичними партнерами з цією метою. 

Він звернув увагу на те, що терористичні режими швидше обмінюються досвідом, а Іран не лише запозичив знання у Росії, а й виправив помилки. Водночас Тегеран своїми діями допомагає Москві, яка отримає надприбутки завдяки підвищенню цін на нафту. 

Як пише Defense Express, іранська блокада протоки нагадує спробу окупантів заблокувати український експорт продовольства, якому Україна протидіяла завдяки морським дронам, розумній стратегії та рішучим діям. Через це “бойовий досвід України цінний для Близького Сходу”.

“Водночас одним з питань залишається те, як саме Україна може допомогти розблокувати Ормузьку протоку. А для цього необхідно розуміти, як саме Іран її блокує. Наразі Іран використовує цілий ряд засобів: протикорабельні ракети, морські міни, озброєні швидкісні екіпажні катери та вже й морськими дронами – БЕКами. Також цілком слід очікувати й використання іранцями ударних БпЛА”, – пояснили аналітики. 

Своєю чергою якщо США справді націлені на захоплення острова Харк, то для проходу амфібійних десантних груп швидкого реагування, а USS Tripoli (LHA-7) вже у регіоні, а USS Boxer (LHD-4) у дорозі, потрібно знищити іранські берегові ракетні комплекси та розчистити протоку від мін. 

“А от проти асиметричних дій, тобто використання дронів, як повітряних, так і морських, свого економічно доцільного рішення у США та країн Перської затоки немає. Ба більше, головна проблема полягає в тому, що дрони відкривають унікальну можливість вести “партизанську війну” на десятки та сотні кілометрів”, – підкреслили у Defense Express.

Однак Україна має готові рішення проти обох таких загроз та їхнє розгортання в оглядовій перспективі. 

“Звісно, якщо це буде виконано у тісній взаємодії із партнерами, на чому й наголосили у МЗС. А також, не слід забувати й про відповідну компенсацію”, – підсумували у публікації. 

Ормузька протока – останні новини

Раніше The New York Times повідомляв, що другий американський літак зазнав аварії неподалік від Ормузької протоки. Йдеться про штурмовик A-10 Warthog, який перетинаючи кордон з Іраном у південному Іраку, залишив за собою димовий слід. Водночас екіпаж вертольота перебуває у безпеці. 

Також повідомлялось, що Росія має намір заблокувати резолюцію щодо Ормузької протоки в Раді Безпеки ООН. Така резолюція передбачає низку “оборонних заходів” для забезпечення транзитного проходу Ормузькою протокою.

“Чи то ця резолюція була запланована, чи то буде використана – вона, безумовно, була запланована з найблагороднішими намірами – для зриву тих шансів на переговори, що зароджуються і все ще є дуже крихкими. Або вона буде використана для узаконення агресії проти Ірану задним числом”, – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Іран заявив, що Україна є “активною учасницею у військовій агресії” проти країни. Таку заяву зробив у листі до генсека ООН постійний представник Ісламської Республіки в ООН Амір Саїд Іравані.

Як повідомляє NBC News із посиланням іранські державні ЗМІ, причиною таких висновків в Ірані назвали визнання Україною того, що вона відправляє експертів на Близький Схід.

В листі Іравані сказано, що “Україна несе міжнародну відповідальність згідно з міжнародним правом за сприяння або допомогу у вчиненні міжнародно-протиправного діяння”.

“Навмисне націлювання на цивільну промислову інфраструктуру з метою економічного тиску або колективного покарання може становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, включаючи військові злочини”, – заявив постпред Ірану в ООН.

Як на заяву Ірану відреагували в Україні

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий в соцмережі X назвав іранського представника брехуном.

“Як зрозуміти, чи бреше представник іранського режиму? Якщо губи рухаються, значить, бреше”, – заявив Тихий.

Як нагадав речник, з 2022 року Україна зазнала ударів майже 60 тисяч дронів, які Іран дав Росії. Водночас жоден український дрон ніколи не вражав Іран, акцентував представник міністерства. 

“Цього брехуна вже давно не мало би бути, як і його режиму”, – наголосив Георгій Тихий.

Війна на Близькому Сході і Україна

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна може допомогти партнерам розблокувати Ормузьку протоку. За його словами, Україна домовлялася з арабськими країнами про експорт морських дронів. 

Водночас народний депутат, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін вважає, що у США не хочуть, аби українські дрони постачалися на Близький Схід. Політик каже, що США прагнуть отримувати такі технології, щоб потім експортувати їх у регіон, “бо ніхто не скасовував комерційних вигод”. 

Вас також можуть зацікавити новини:

На тлі нарощування кількості військ США на Близькому Сході, зʼявляється все більше чуток про плани Вашингтона провести наземну операцію в регіоні. Йдеться про можливу спробу Пентагону взяти під контроль острів Харк – через який йде 90% усього експорту іранської нафти. 

Як пише видання The Hill, така спроба США може викликати серйозну ескалацію конфлікту та помітну відповідь Ірану, оскільки острів є “економічним рятівним колом” для Тегерану. Видання називало 4 сценарії дій Ірану, якщо президент США Дональд Трамп усе ж таки наважиться на такий крок. 

Прямі удари по американських військах

Цей сценарій видання називає найімовірнішим. Острів Харк розташований за 32 км від узбережжя Ірану і може з легкістю піддаватися ударам БпЛА та ракет з материка. Це може бути спрямовано не лише на знищення американців на острові, а й для впливу на громадську думку в США. 

Як зазначив Джейсон Кемпбелл, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу, іранці “спрямовують значну частину свого вогню” на Харк, “тому що вони дуже добре знають, якою важливою є громадська думка у США, і якої шкоди це може завдати Трампу. Немає швидшого способу ще більше послабити громадську думку, ніж вона вже є, збільшуючи кількість жертв”.

Також проблеми можуть виникнути вже на початковому етапі операції, оскільки Іран утримує на острові свої сили і, ймовірно, підготував їх до оборони. 

“Ви побачите певний опір на землі, справжній вогонь зі зброї. Вони також встановили там пастки і коли американські війська вирушать туди, на них чекатиме чимало саморобних вибухових пристроїв та інших сюрпризів, бо іранці вважають, що як тільки США спробують захопити це місце, то вони не зможуть найближчим часом відновити виробництво, і це може призвести до жертв для США та політичних проблем для Трампа”, – зазначив Браян Кларк, старший науковий співробітник Інституту Гудзона. 

Удари по нафтових хабах Перської затоки

Також подібна операція може викликати збільшення кількості іранських атак по нафтовій та енергетичній інфраструктурі регіону, вважає видання. Експерти відзначили, що до цього моменту Іран стримувався від атак по деяких таких обʼєктах. Однак у разі ескалації – такі удари можливі.

“Напади на нафту та інфраструктуру. Можна побачити напади на електростанції. Можна побачити напади на опріснювальні установки. Їхня найприбутковіша форма помсти – це продовження затягування петлі на шиї Трампа, і цією петлею є міжнародний енергетичний ринок”, – сказав Джон Гоффман, науковий співробітник з питань оборони та зовнішньої політики Інституту Катона.

Видання відзначає, що Трамп применшує вплив війни на американців – зокрема стосовно значення зростання вартості газу в США. Американський президент наполягає, що  економічні труднощі будуть тимчасовими. Однак за оцінками аналітиків, шок для світової енергетичної галузі лише поглибиться, якщо війна затягуватиметься або загостриться. 

Посилення проксі-атак

Іран має низку союзників у регіоні. Зокрема з початку війни, більшість ударів у відповідь по країнах Перської затоки та позиціях США в регіоні завдавалися з полченських угруповань в Іраку та “Хезболли” в Лівані. Зазначається, що ці групи завжди можуть розширити свою участь. 

Також до протистояння може доєднатися Ємен, який вже окреслив свої червоні лінії для вступу в конфлікт на підтримку Ірану. 

Закриття протоки до Червоного моря

Крім Ормузької протоки, в регіоні є ще один важливий судноплавний шлях, на який може впливати Іран. Червоне море – це також критично важливий для світових енергетичних ринків шлях, який Іран та його поплічники можуть закрити. Тегеран вже попереджав про такий сценарій, якщо США та Ізраїль продовжать атаки на енергетичну інфраструктуру Тегерана.

“Якщо ворог захоче вжити заходів на суші на іранських островах або деінде на наших землях, або завдати Ірану збитків військово-морськими рухами в Перській затоці та Оманському морі, ми несподівано відкриємо для них інші фронти, щоб їхні дії не тільки не принесли їм користі, але й подвоїли їхні витрати”, – заявив представник Ірану. 

Зазначається, що через цю протоку проходять близько 10% світових поставок нафти та природного газу. І хусити, які співпрацюють з Іраном, раніше вже блокували цю протоку, атакуючи кораблі за допомогою безпілотників та ракет.

Ситуація на Близькому Сході: важливі новини

Нагадаємо, Сполучені штати активно перекидають особовий склад на Близький Схід, з чим і повʼязують можливі плани Пентагону щодо сухопутної операції. Зокрема раніше стало відомо, що в регіон можуть відправити близько 1000 американських військових із 82 повітряно-десантної дивізії. 

Водночас Трамп продовжує заявляти, що між США та Іраном тривають переговори щодо завершення війни. Він також заявив, що Тегеран “погодився” на більшість із 15 вимог, висунутих США. Водночас, як зазначає Bloomberg, наразі точно невідомо – чи ведуть сторони переговори взагалі. 

Вас також можуть зацікавити новини:

У Європі вважають, що Росія надає Ірану суттєву допомогу у веденні війни на Близькому Сході. І ця підтримка є набагато більшою, ніж готові публічно визнати Сполучені Штати Америки. 

Про це з посиланням на джерела повідомляє CBS News. Крім того, європейці стверджують, що війна РФ проти України тісно повʼязана з подіями на Близькому Сході через співпрацю між Іраном та Росією. 

Неназваний представник уряду Великої Британії повідомив журналістам, що протягом останніх років співпраця Москви та Тегерана в оборонній сфері зросла. І технологічний прогрес Ірану простежується в нинішніх атаках країни.

Водночас міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро публічно охарактеризував відносини між Росією та Іраном як “двосторонню співпрацю”. За його словами, є підстави вважати, що і зараз Росія підтримує військові зусилля Ірану, спрямовані проти американських цілей. 

Про “незаперечні докази” того, що росіяни надають іранському режиму засоби радіоелектронної розвідки та електронної розвідки, повідомляв і президент України Володимир Зеленський. За даними розвідки, російські супутники фільмували військові об’єкти США на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки в інтересах Ірану.

Тим часом у США, здається, применшують значення співпраці між Росією та Іраном. 

“Росія не робить для Ірану нічого, що будь-яким чином перешкоджало б або впливало на нашу операцію чи її ефективність. Це найкращий спосіб, як я можу це сформулювати”, – сказав держсекретар США Марко Рубіо.

Ще на початку березня кілька джерел повідомили CBS News, що Росія надає Ірану розвідувальні дані щодо позицій США на Близькому Сході. Днями міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що бачить “приховану руку Путіна” за військовими діями Ірану. 

Цього місяця американські спецслужби публічно повідомили, що між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю існує “вибіркова співпраця”, зумовлена спільною метою “врівноваження зусиль і дій США”. Однак Штати дійшли висновку, що такі дії не є “об’єднанням інтересів супротивників”.

Співпраця Росії та Ірану

AP писало, що Росія таємно постачає Ірану покращені “Шахеди”, які використовує у війні проти України. У модернізованих дронах зʼявилася покращена навігація, системи протидії РЕБ, камери та навіть елементи штучного інтелекту.  Деякі БПЛА можуть мати реактивні двигуни.

Раніше голова зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що Росія передає Ірану розвідувальні дані, яка допомогла Тегерану атакувати військові обʼєкти Сполучених Штатів Америки на Близькому Сході. Внаслідок цих ударів загинули американські військовослужбовці. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Російська агресія проти України та військова операція США проти Ірану поступово перетворюються на одну велику війну, де по обидва боки воюють коаліції держав. Про це пише британська The Telegraph. 

Автор публікації наводить низку фактів про те, як під час ударів по цивільних і військових об’єктах на Близькому Сході Іран використовував досвід та напрацювання росіян в Україні – від модифікованих версій “Шахедів” з компонентами, на яких були написи кирилицею, до використання російської тактики масованих ударів і російських же розвідданих.

На додачу до цього економічні наслідки війни на Близькому Сході і витрати боєприпасів в цьому конфлікті прямо позначаються на Україні та її обороноздатності, а також на здатності РФ фінансувати свою війну.

“З точки зору Вашингтона – принаймні, на думку адміністрації Трампа – це окремі конфлікти, що потребують різних підходів: Іран має бути принижений на полі бою, а Росія – заспокоєна за столом переговорів. З точки зору Москви та Пекіна, все навпаки. Україна та Іран – це просто різні фронти в одній боротьбі – спроба Заходу зберегти світове панування та заблокувати зростання держав-конкурентів”, – пише The Telegraph.

Як зазначає видання, в Європі багато хто вважає, що бажання Трампа завдати поразки Ірану насправді зміцнює Росію, збільшуючи шанс Путіна на перемогу в Україні.

У той час, як президент США відмовляється визнавати зв’язок між Москвою і Тегераном, насправді у світі вже сформувався неформальний союз авторитарних держав – Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї. І сталося це саме під час війни в Україні, коли Росія зазнала невдачі у своєму бліцкригу і звернулася по допомогу до інших диктатур.

“Вашингтон – на розчарування Європи – здебільшого ставився до кожної країни ізольовано: до Ірану – як до держави-ізгоя, яку слід покарати, до Північної Кореї – як до такої, яку слід ігнорувати, до Китаю – як до стратегічного суперника, а до Росії – як до потенційного партнера. Такий розрізнений підхід, стверджують європейські чиновники, послаблює єдність Заходу, водночас зміцнюючи його супротивників”, – пише The Telegraph.

Як зауважує автор публікації, бачачи розкол в західному таборі і надмірне напруження США, які застрягли у війні з Іраном, керівники Китаю можуть зробити висновок, що відкривається ідеальне вікно можливостей, аби реалізувати китайські претензії на Тайвань.

Війна в Ірані: останні новини

Як писав УНІАН, Пентагон розглядає можливість перенаправлення частину озброєнь, призначених для України, на Близький Схід через виснаження запасів боєприпасів у війні проти Ірану. Остаточного рішення ще немає, але такий крок може вплинути на майбутні поставки Україні, зокрема ракет ППО, хоча частина допомоги вже перебуває в дорозі. 

Також ми розповідали, що США розробляють кілька сценаріїв “останнього удару” по Ірану – від масштабних авіаударів до можливих наземних операцій, щоб змусити Тегеран до поступок або завершити війну демонстрацією сили. Серед варіантів – контроль стратегічних островів і нафтових маршрутів, блокування експорту та удари по ядерній інфраструктурі.

Вас також можуть зацікавити новини:

По всій Перській затоці застосовувалися сучасні винищувачі для боротьби, для якої вони не були призначені: хвилі повільних і низьколітаючих безпілотників, що запускаються Іраном.

Як пише Financial Times (FT), винищувачі стали основним засобом перехоплення безпілотників для країн Перської затоки, але, незважаючи на їх високу ефективність, така протиповітряна оборона обходиться дорого як у фінансовому плані, так і для пілотів та літаків.

Справа в ціні

Видання зазначило, що країни Перської затоки зіткнулися з серйозною проблемою: іранські безпілотники дешеві, але використання винищувачів для їх знищення обходиться надзвичайно дорого.

Основний іранський ударний дрон “Шахед” коштує $20–$50 тис., згідно з даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень. Але утримання одного винищувача F-16 у повітрі обходиться більш ніж у $25 тис. на годину.

Зброя, яку використовують винищувачі для знищення безпілотників, також може бути дорогою. Вони перехоплюють “Шахеди” ракетами класу “повітря-повітря” AIM-9X Sidewinder, вартість якої для американських військових становить близько $485 000 за штуку, та AIM-120 AMRAAM, вартість якої перевищує 1 мільйон доларів.

Навіть для багатих країн Перської затоки та їхніх щедро фінансуваних армій економічна доцільність війни з безпілотниками є складним завданням.

“Очевидно, що це дуже невигідне співвідношення витрат для перехоплення дешевої загрози. Ми знаємо, яким має бути це співвідношення: як сторона, що обороняється, ви повинні використовувати дешевші ресурси”, – прокоментував Семюел Бендетт із Центру військово-морського аналізу, додавши, що винищувачі в ідеалі повинні використовуватися як резерв для дешевших варіантів.

Іран запустив понад 3000 безпілотників з 28 лютого, більшість із них по цілях у Перській затоці. Більшість із них було перехоплено.

ОАЕ, які взяли на себе основний удар і яким допомагають французькі та британські винищувачі, заявляють, що знищили понад 1600 безпілотників. Але деяким вдалося прорватися і вразити військові бази, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру.

Які ще є проблеми

FT зазначив, що вартість – не єдина причина для занепокоєння з приводу надмірної залежності від винищувачів у захисті від безпілотників.

“Підтримка такого оперативного темпу – виснажливе завдання для військово-повітряних сил. Можна використовувати ці літаки на повну потужність, але в якийсь момент вони почнуть частіше виходити з ладу і потребуватимуть значного технічного обслуговування”, – зазначив Келлі Грієко з Центру Стімсона.

Навіть для найсучасніших винищувачів збивати безпілотники може бути складним завданням. Shahed-136 літає приблизно на одну п’яту середньої крейсерської швидкості F-35, що дозволяє менш досвідченим пілотам легко промахнутися.

Схоже, що іранські безпілотники застали зненацька збройні сили країн Перської затоки. “Очевидно, що вони надавали пріоритет загрозі балістичних ракет і не сприймали серйозно загрози меншого масштабу”, – висловив думку Грієко.

Це важливо, тому що безпілотники набагато менші, повільніші і літають значно нижче, ніж балістичні ракети. Радари повинні бути спеціально відкалібровані, щоб виявляти їх.

Видання також зазначило, що країни Перської затоки покладаються на винищувачі, щоб зберегти запаси наземних перехоплювачів, включаючи цінні американські ракети Patriot, вартість яких становить майже $4 млн. “Ці ракети запускаються проти безпілотників тільки тоді, коли всі інші заходи зазнають невдачі”, – написало видання.

Досвід України

Журналісти наголосили, що військові країн Перської затоки звернулися за порадою до України, яка після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році стала світовим лідером в ефективній протидії “Шахедам”.

США заявили, що відправили на Близький Схід 10 тис. розроблених в Україні безпілотників-перехоплювачів. Україна також направила до країн Перської затоки консультативну групу з питань протидії загрозі безпілотників.

Крім цього, як і Україна, сили Перської затоки використовують вертольоти, які діють на швидкостях і висотах, аналогічних безпілотникам, і можуть збивати їх ракетами малої дальності або бортовим озброєнням.

“Ударні вертольоти ОАЕ довели свою ефективність у цьому завданні. Але у армій регіону таких вертольотів менше, ніж винищувачів, і кожен з них може покривати меншу площу”, – вказало на недолік видання.

Зенітна зброя, яку широко використовує Україна проти “Шахедів”, також перебуває в дефіциті в Перській затоці.

Том Карако з Центру стратегічних і міжнародних досліджень вважає, що успіх зусиль зі зменшення запасів “Шахедів” у Ірану та його здатності запускати їх буде набагато вирішальнішим фактором, ніж методи, які сусіди Ірану використовують для захисту від них.

“Все зводиться до того, як швидко ви зможете зупинити запуски. Не можна сидіти склавши руки і нескінченно грати в догонялки”.

Ситуація на Близькому Сході

Фахівці із закупівель озброєння з Близького Сходу перебувають в Україні, а не в США, незважаючи на те, що глава Білого дому заявляв, нібито ніхто не потребує допомоги України, сказав авіаційний експерт Костянтин Криволап.

А 17 березня Reuters писав, що спочатку країни Перської затоки не просили США починати війну з Іраном, але тепер закликали Вашингтон не зупинятися. Зміна позиції регіональних лідерів пов’язана з тим, як Іран відповів на американо-ізраїльські удари. Справа в тому, що тепер країни Перської затоки побоюються, що якщо у Ірану буде багато зброї, то він зможе постійно загрожувати енергетичним ресурсам регіону.

Вас також можуть зацікавити новини:

Над самітом лідерів ЄС нависли дві війни на порозі Європи. З різних причин очільники держав виявилися не здатними щось зробити щодо будь-якої з них. Про це пише Politico. 

“Рідко коли нездатність блоку взяти на себе лідерство у міжнародних справах була настільки очевидною. Фрідріх Мерц із Німеччини, Еммануель Макрон із Франції та Джорджія Мелоні з Італії – глави трьох із 10 найбільших економік світу – та інші 24 учасники саміту могли лише відвертати погляд, сваритися між собою або пропонувати лише порожні слова, поки тривали бомбардування, ракетні обстріли та вбивства”, – підкреслили у матеріалі.

Зокрема президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив журналістам: 

“У ці дуже неспокійні часи, в яких ми живемо, як ніколи раніше вирішальне значення має підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах. Альтернативою є хаос. Альтернативою є війна в Україні. Альтернативою є війна на Близькому Сході”.

Іран та енергетичний удар по Європі

Поки Іран бомбардував своїх сусідів, порушуючи енергопостачання Європи, Україна атакувала російські заводи, які ремонтують військові літаки. Тоді як президент США Дональд Трамп у Вашингтоні жартував про атаку на Перл-Харбор разом з премʼєр-міністром Японії, лідери Європи використовували свої переговори, щоб повозитися зі схемою квот на викиди вуглецю, Системою торгівлі викидами.

“Це не зовсім не пов’язане з глобальним енергетичним шоком, але навряд чи це питання, де континент міг би продемонструвати свою геополітичну міць. Щодо Ірану лідери виявили, що мають мало важелів впливу або волі для будь-якого значного втручання. Щодо України, через понад чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії – конфлікту, де вони мають і важелі впливу, і волю – вони не змогли подолати внутрішні розбіжності, щоб схвалити надання Києву 90 млрд євро”, – додають у Politico.

Небажання втручатися в конфлікт з Іраном

Як наголосив анонімно високопоставлений представник європейського уряду, “не було жодного бажання брати участь у переговорах щодо іранського конфлікту”.

Ще три чиновники сказали, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц навіть поскаржився, що зосередження на Ірані загрожує відвернути увагу від заходів із стимулювання слабкої європейської економіки.

Водночас було відновлено дискусії щодо відправлення французьких військових кораблів для захисту Ормузької протоки – важливого пункту транзиту нафти, який Тегеран фактично закрив, погрожуючи атакувати судна, ймовірно, за підтримки Ради Безпеки ООН.

“Ми розпочали попередній процес, і найближчими днями побачимо, чи є у нього шанси на успіх”, – наголосив Макрон.

“Гарні заяви” замість рішень

Наприкінці переговорів лідери ЄС дійшли до висновку: Європа має мало сил та бажання впливати на хід подій. 

“Близький Схід має на нас великий вплив – але чи є ми гравцем у цій грі? Вони намагаються знайти своє місце в цій дискусії, а ми маємо багато заяв і позицій, [але] чи є у європейців роль у вирішенні цього процесу?” – запитав чиновник ЄС, який брав участь в обговореннях лідерів.

За словами посадовця, ЄС залишилося робити “те, що ми завжди робимо”, маючи на увазі написання “гарних заяв”.

Також саміт показав, де перетинаються війни в Ірані та Україні. 

Зокрема премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан різко розкритикував підхід Європи до енергетичної кризи, яка розгортається. 

“Поведінка та стратегія європейців у цьому питанні просто божевільні”, – підкреслив він, додавши, що ЄС потрібно купувати російську нафту, щоб “вижити”.

Тому щодо Ірану та України ЄС не досяг жодних результатів.

“Є багато речей, що викликають занепокоєння щодо цієї війни на Близькому Сході, тоді як вето Орбана на кредит для Києва залишається в силі, і ми надзвичайно незадоволені цим, як, звісно, й Україна”, – заявив журналістам шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон, залишаючи саміт.

Політика Європи – останні новини

Раніше стало відомо, що Європа не має наміру допомагати Трампу у конфлікті з Іраном. Зокрема європейські лідери побоюються бути втягнутими у непередбачуваний конфлікт, цілі якого вони не до кінця розуміють і який є непопулярним серед їхніх власних громадян.

“До цього дня немає переконливого плану того, як ця операція може увінчатися успіхом. Вашингтон не консультувався з нами і не говорив, що необхідна європейська допомога… Ми заявили, що поки триває війна, ми не будемо брати участь у забезпеченні свободи судноплавства в Ормузькій протоці, наприклад, військовими засобами”, – наголосив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Водночас президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що Європа може допомогти Трампу у питанні Ірану в обмін на підтримку України. Він зазначив, що питання про те, як зміцнити Україну і заручитися підтримкою Трампа, є нагальним для Європи.

“У мене немає ілюзій щодо того, хто зможе переконати Трампа в чомусь. Якщо мені вдасться переконати його хоча б в одній ідеї з десяти щодо України, я вважаю, що це добре”, – додав Стубб.

Вас також можуть зацікавити новини: