Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прямо заявляв, що наша держава готова долучитися до розблокування Ормузької протоки та співпрацювати з країнами Перської затоки та трансатлантичними партнерами з цією метою. 

Він звернув увагу на те, що терористичні режими швидше обмінюються досвідом, а Іран не лише запозичив знання у Росії, а й виправив помилки. Водночас Тегеран своїми діями допомагає Москві, яка отримає надприбутки завдяки підвищенню цін на нафту. 

Як пише Defense Express, іранська блокада протоки нагадує спробу окупантів заблокувати український експорт продовольства, якому Україна протидіяла завдяки морським дронам, розумній стратегії та рішучим діям. Через це “бойовий досвід України цінний для Близького Сходу”.

“Водночас одним з питань залишається те, як саме Україна може допомогти розблокувати Ормузьку протоку. А для цього необхідно розуміти, як саме Іран її блокує. Наразі Іран використовує цілий ряд засобів: протикорабельні ракети, морські міни, озброєні швидкісні екіпажні катери та вже й морськими дронами – БЕКами. Також цілком слід очікувати й використання іранцями ударних БпЛА”, – пояснили аналітики. 

Своєю чергою якщо США справді націлені на захоплення острова Харк, то для проходу амфібійних десантних груп швидкого реагування, а USS Tripoli (LHA-7) вже у регіоні, а USS Boxer (LHD-4) у дорозі, потрібно знищити іранські берегові ракетні комплекси та розчистити протоку від мін. 

“А от проти асиметричних дій, тобто використання дронів, як повітряних, так і морських, свого економічно доцільного рішення у США та країн Перської затоки немає. Ба більше, головна проблема полягає в тому, що дрони відкривають унікальну можливість вести “партизанську війну” на десятки та сотні кілометрів”, – підкреслили у Defense Express.

Однак Україна має готові рішення проти обох таких загроз та їхнє розгортання в оглядовій перспективі. 

“Звісно, якщо це буде виконано у тісній взаємодії із партнерами, на чому й наголосили у МЗС. А також, не слід забувати й про відповідну компенсацію”, – підсумували у публікації. 

Ормузька протока – останні новини

Раніше The New York Times повідомляв, що другий американський літак зазнав аварії неподалік від Ормузької протоки. Йдеться про штурмовик A-10 Warthog, який перетинаючи кордон з Іраном у південному Іраку, залишив за собою димовий слід. Водночас екіпаж вертольота перебуває у безпеці. 

Також повідомлялось, що Росія має намір заблокувати резолюцію щодо Ормузької протоки в Раді Безпеки ООН. Така резолюція передбачає низку “оборонних заходів” для забезпечення транзитного проходу Ормузькою протокою.

“Чи то ця резолюція була запланована, чи то буде використана – вона, безумовно, була запланована з найблагороднішими намірами – для зриву тих шансів на переговори, що зароджуються і все ще є дуже крихкими. Або вона буде використана для узаконення агресії проти Ірану задним числом”, – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Санкції щодо частини іранської нафти будуть тимчасово зняті, щоб дозволити продаж партій, які вже знаходяться в дорозі, оголосив міністр фінансів США Скотт Бессент. Часткове призупинення санкцій покликане допомогти пом’якшити те, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає як короткостроковий шок для світового ринку в результаті нападу на Іран, здійсненого США та Ізраїлем три тижні тому.

Бессент заявив, що США надають короткостроковий дозвіл на продаж близько 140 мільйонів барелів іранської нафти, що перебуває в дорозі. “По суті, ми будемо використовувати іранські барелі проти Тегерана, щоб стримувати ціни, поки ми продовжуємо операцію “Епічна лють”, – підкреслив він. Адже ціни на нафту підскочили до понад 100 доларів за барель, пише Politico.

Минулого місяця США завдали авіаударів по Ірану, що спровокувало зростання цін на бензин. Ізраїльські удари по великому морському газовому родовищу Ірану та закриття Іраном Ормузької протоки, найважливішого торгового шляху, через який проходить значна частина світової торгівлі нафтою та природним газом, сприяли цьому зростанню.

У підсумку продаж іранської нафти дозволено на 30 днів, згідно з копією генеральної ліцензії, виданої Міністерством фінансів.

Збереження економічного тиску на Тегеран

ЗМІ пишуть, що ця заява знаменує собою часткову відмову від давньої кампанії агресивного економічного тиску з боку США, покликаної послабити економіку Ірану, хоча Бессент зазначив, що країні буде “важко отримати доступ до будь-яких доходів, отриманих” від цих продажів.

“Сполучені Штати продовжуватимуть чинити максимальний тиск на Іран та його можливості доступу до міжнародної фінансової системи”, – додав він.

Реакція Трампа і довгострокові перспективи

Судячи з усього, Трамп визнав, що передбачав стрибок цін на нафту через вступ у війну з Іраном, навіть вихваляючи при цьому успіх військової операції США та силу економіки.

“Насправді я очікував гіршого”, – заявив він журналістам у Білому домі. “Я думав, що ціни на нафту піднімуться набагато вище”.

Бессент заявив, що він упевнений: призупинення санкцій щодо Ірану принесе користь економіці США в довгостроковій перспективі.

“Будь-які короткострокові збої зараз у кінцевому підсумку переростуть у довгострокові економічні вигоди для американців – тому що без безпеки не буває процвітання”, – зазначив він.

Операція США та Ізраїлю проти Ірану – наслідки

Раніше УНІАН повідомляв, що США розглядають можливість згортання військової операції проти Ірану. За словами Трампа, США після усунення загрози з боку Ірану не мають наміру охороняти та контролювати Ормузьку протоку.

Крім того, ми також розповідали, що Іран погрожує нападами на туристичні об’єкти по всьому світу. Йдеться про можливе розширення тактики атак Ірану за межі Близького Сходу.

Вас також можуть зацікавити новини:

Ціни на нафту зранку 18 березня впали після зростання за підсумком торгової сесії 17 березня. Котирування пішли донизу після того, як Ірак підписав угоду про відновлення експорту нафти через Туреччину, що дозволяє оминути Ормузьку протоку, а також у зв’язку з активізацією зусиль США, спрямованих на примусове відкриття протоки, повідомляє Bloomberg.

За даними порталу investing, станом на 9:56 за київським часом вартість нафти марки Brent впала на 1,29 долара – до 102,13 долара за барель. Американська нафта марки WTI подешевшала на 2,3 долара – до 93,23 долара за барель.

Ірак домовився з Курдистаном про відновлення експорту нафти через нафтопровід, що веде до турецького середземноморського порту Джейхан. 

У свою чергу США заявили, що атакували іранські пускові установки для протикорабельних крилатих ракет поблизу Ормузької протоки – ключового маршруту для експорту енергоносіїв. Водночас Bloomberg зазначає, що після підтвердження Іраном загибелі ключової фігури військового керівництва країни Алі Ларіджані спостерігається подальша ескалація на Близькому Сході.

“Вбивство Ларіджані – це серйозна подія, яка може змусити Іран ще рішучіше намагатися перешкоджати постачанню нафти”, – зазначив президент Інституту досліджень зовнішньої політики Аарон Стейн. 

Експерт не виключає, що США зважаться на проведення військових операцій задля забезпечення вільного судноплавства в Ормузькій протоці.

“На Трампа, очевидно, чинять тиск, щоб він забезпечив супровід танкерів, – тож нас чекають, можливо, дуже напружені операції з боку США, яких, я впевнений, ВМС хотіли б уникнути”, – додав Стейн.

Поки що ж “зелене світло” кораблям в Ормузькій протоці Іран буде надавати залежно від політичних міркувань. Журналісти припускають, що Іран, ймовірно, дозволить пройти лише кільком суднам, виходячи з їхньої приналежності, водночас стримуючи або блокуючи інші. Виходячи з того, що транспортування нафти Ормузькою протокою і надалі суттєво обмежене керівник відділу досліджень сировинних ринків у Westpac Banking Corp Роберт Ренні припускає, що вартість нафти марки Brent коливатиметься в діапазоні від 95 до 110 доларів за барель.

“Оскільки кінця військових дій не видно, кількість зупинок щодня зростає, а протока технічно закрита, ми як і раніше вважаємо, що ціна на Brent залишиться в новому, вищому діапазоні від 95 до 110 доларів”, – зазначив експерт.

Він додав, що вартість “чорного золота” може ще більше зрости вразі удару по великому НПЗ чи додатковому мінуванню Ормузької протоки.

Ситуація в Ірані і ціни на нафту – останні новини

Через бойові дії на Близькому Сході та суттєве обмеження постачання нафти через Ормузьку протоку ціни на нафту суттєво зросли. Котирування “чорного золота” періодично перевищують 100 доларів за барель.

Попри прагнення Ірану максимально обмежити судноплавство в Ормузькій протоці деякі кораблі знаходять можливості транспортувати вантажі. Для цього вони змінюють свої дані або відключають маяки.

Водночас міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що Ормузька протока закрита лише для танкерів та кораблів, які належать противникам Ірану та їхнім союзникам.

Вас також можуть зацікавити новини:

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що Ормузька протока відкрита для проходу. Про це він сказав в інтервʼю MS NOW. 

За його словами, ця протока закрита лише для танкерів та кораблів, які належать противникам Ірану та їхнім союзникам. 

“Протока не закрита для всіх, вона закрита лише для американських, ізраїльських та подібних суден і танкерів, а для інших немає обмежень”, – запевнив міністр. 

Арагчі додав, що багато суден обирають не проходити через протоку у звʼязку з власними безпековими побоюваннями, але це не стосується Ірану. Також він сказав, що багато танкерів і коралів продовжують проходити через Ормузьку протоку, тому вона не закрита. 

Ормузька протока – останні новини

Раніше CNN писало, що перекриття Ормузької протоки застало Трампа зненацька. За словами співрозмовників видання, Рада національної безпеки при президенті США не змогла повністю врахувати те, що деякі чиновники назвали найгіршим сценарієм, з яким зараз стикається американська адміністрація.

“Планування, як запобігти саме цьому сценарію – неможливому, як це довго здавалося – десятиліттями було основоположним принципом політики національної безпеки США. Я приголомшений”, – висловився колишній американський чиновник, який працював при президентських адміністраціях як республіканців, так і демократів.

Згодом Дональд Трамп закликав Китай, Францію, Японію та інші країни направити кораблі до Ормузької протоки. 

“Багато країн, особливо ті, які постраждали від спроби Ірану закрити Ормузьку протоку, надішлють військові кораблі спільно зі Сполученими Штатами Америки, щоб забезпечити відкритість і безпеку протоки”, – додав президент США. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Іран оголосив про закриття Ормузької протоки й буде обстрілювати будь-які судна, що спробують пройти цим маршрутом, заявив іранський високопосадовець Корпусу вартових ісламської революці, пише Reuters.

Радник командувача КВІР Ебрахім Джабарі назвав заяву найжорсткішим попередженням Тегерана. Напередодні Іран вже повідомляв про намір закрити експортний маршрут.

Зазначається, що Ормузька протока є ключовим “вузьким місцем” світової енергетики: через неї проходить близько 20% світового добового споживання нафти, тому ескалація може суттєво вплинути на ринок і ціни.

Відомо, що Ормузька протока – стратегічно важлива протока, що з’єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході. Північне узбережжя належить Ірану, а південне – Об’єднаним Арабським Еміратам і Мусандам, ексклаву Омана.

Тому ця протока є важливою точкою на шляху між нафтовидобувними країнами Перської затоки, зокрема, це Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ, а також світовими ринками.

Ціни на нафту через атаки на Іран

Раніше УНІАН повідомляв, що в понеділок,  2 березня, ціни на нафту зросли найбільше за останні чотири роки через війну в Ірані та фактичне закриття Ормузької протоки. вартість нафти марки Brent зросла майже на 10%, до 79,97 долара за барель. Відомо, що рух танкерів Ормузькою протокою майже зупинився, судовласники та трейдери взяли паузу через поширення конфлікту. Аналітики Citigroup прогнозують, що ціна на нафту буде коливатися в діапазоні від 80 до 90 доларів за барель протягом тижня.

Також ми писали, що Об’єднані Арабські Емірати і Катар  виступають за створення коаліції для якнайшвидшого дипломатичного врегулювання конфлікту в Ірані, щоб в регіоні не сталося ескалації. Вони стурбовані тим, що ціни на енергоносії можуть різко зрости. Експерти з Катару не виключають, що ціни на природний газ можуть злетіти, якщо судноплавні шляхи будуть заблоковані до середини поточного тижня. Катар припинив виробництво скрапленого природного газу через атаки іранських безпілотників на найбільший в світі експортний об’єкт.

Вас також можуть зацікавити новини:

Удари США та Ізраїлю по об’єктах Ісламської Республіки Іран вже призвели до найсерйознішої загрози глобальній нафтовій логістиці з часів “танкерної війни” 1987–1988 років. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вчора почав транслювати повідомлення, що прохід через Ормузьку протоку заборонено.

Тут важливо розуміти, що мова не про класичну (в юридичному та військовому сенсі) блокаду, не фізичне перекриття кораблями чи мінування фарватеру. Іран застосував VHF-блокаду – правову “сіру зону”. Тобто, прохід можливий фізично, але він автоматично стає незастрахованим, оскільки страховики Lloyd’s of London і UK P&I Club визнають маршрут “war risk zone”. А без страхування танкери не можуть здійснювати рейси.

Це одразу мало практичні наслідки. Деякі компанії, як японські Nippon Yusen (NYK Line), Mitsui O.S.K. Lines і Kawasaki Kisen Kaisha (K Line), наказали танкерам чекати поза протокою…

Чому Ормузька протока така критична для світу і чому її легко заблокувати?

Ця протока – вузький морський коридор, що з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Вся її ширина – 33 км, але ширина власне судноплавного коридору – лише 3 км (!!!) в кожному напрямку. Через це вузьке місце проходить близько 20–21 млн барелів нафти на день. Це приблизно 20% світового споживання.

Ормузька протока – шлях майже всього експорту Катару LNG (це – 77 млн тонн на рік). Плюс багато країн критично залежні від цього маршруту: Саудівська Аравія (експорт з Ras Tanura); Ірак (Basra Oil Terminal); Кувейт; ОАЕ (порт Fujairah частково обходить протоку); Катар і власне сам Іран.

Головні покупці – Китай (понад 11 млн барелів на день імпорту), Індія (5 млн барелів), Японія і Південна Корея.

Навіть часткове порушення руху викликає глобальний шок.

Вочевидь, тому удари по Ірану були завдані у суботу, коли біржі ICE (Лондон) і NYMEX (Нью-Йорк) закриті. Це означає, що повний ціновий ефект буде видно лише після відкриття торгів у понеділок.

Україну тут найбільше цікавить тривалість кризи та її вплив на нафтові ціни, адже саме це визначає здатність РФ фінансувати війну. Розгляньмо три ключові сценарії.

Перший – коротка криза. Він – найкращий для України. Якщо ціна Brent короткостроково зростає, приміром, до 80 доларів за барель, то російський Urals піднімається до десь 65 доларів за барель. В такому сценарії додатковий дохід РФ становитиме, приблизно, 23 млн доларів на день. І це не критична сума для фінансування війни.

До того ж, після деескалації ціни можуть повернутися 70 доларів за барель Brent, як це вже було торік влітку. Коли “постріляли і розійшлися”.

Другий сценарій – тривала криза, але без руйнування нафтової інфраструктури. Коли сторони продовжать обмінюватись ударами, але нафту не зачіпатимуть. І хоча страхування танкерів на фрахт дуже зростає, паралельно в такому варіанті ОПЕК+ приймає заходи з нарощування видобутку в країнах, далеких від конфлікту, і частково перекриває дефіцит. Голоси за зняття санкцій з РФ посилюються, але помірно. Росія отримує можливість забрати частину іранського експорту до Китаю.

В таких умовах можна припустити, що Brent стабілізується на рівні 90 доларів за барель, а Urals піднімається до 80. Отже, РФ додатково може отримати до 94 млн доларів на день…

Але найгірший для України сценарій – масштабна ескалація та фактичне перекриття Ормузької протоки. Масові атаки на енергетичні об’єкти сторін – від свердловин та НПЗ до нафтосховищ та танкерів (вже перші дні показали, що стан ПВО монархій заливу не зможе зупинити такі дії)

Отже, за такого сценарію танкерний рух в регіоні практично зупинений, а американські конвої ситуацію не рятують.

Всі рухи по відмові від російської нафти теж поставлять на “стоп”. А Європа, через зростання цін на паливо, цілком ймовірно, може піти на скасування якихось антиросійських санкцій (про голосування за нові пакети не може йти мова, адже і продовження старих може провалитись).

За такого сценарію, втрата світових поставок до 15–20 млн барелів на день лише незначно компенсується ОПЕК. При цьому Brent може зрости до 110-120 доларів за барель, а Urals може продаватися по 100-110. Отже, Росія зможе заробляти понад 500 млн доларів на день додатково. І, вочевидь, усе це піде на війну з Україною.

Таким чином, для України критично важливо, щоб криза була короткою. Тоді це не призведе до довготривалого дефіциту нафти, Росія не отримає надприбутків і не матиме важелів впливу на своїх друзів в Європі для скасування санкцій.