Президент США Дональд Трамп назвав виправданим тимчасове зростання цін на нафту через ескалацію військового конфлікту з Іраном. Про це він написав в соцмережі Truth Social.

Очільник Білого дому вважає, що після того, як буде усунуто ядерну загрозу з боку Ірану, ціни на нафту швидко знизяться.

“Короткострокові ціни на нафту, які швидко впадуть, коли буде знищена іранська ядерна загроза, – це дуже невелика ціна за безпеку і мир для США та всього світу”, – зауважив Трамп.

При цьому, президент США різко висловився стосовно критики такої позиції.

“Тільки дурні думають інакше”, – написав він.

Як повідомляє російська служба BBC News після вихідних ціна на нафту перевищила 100 доларів за барель після того, як основні виробники енергії на Близькому Сході скоротили видобуток.

Зокрема, ціна на нафту марки Brent зросла на 18% до 108, 68 доларів за барель, тоді як американська нафта на WTI зросла майже на 20% до 108 доларів за барель.

Зазначається, що це найрізкіший стрибок з лютого 2022 року, коли ціни на нафту також значно піднялися вище позначки в 100 доларів за барель після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Видання пояснює, що подорожчання нафти сталося на тлі того, що Ормузька протока – один з найважливіших у світі маршрутів поставок нафти і газу – залишається фактично закритою через американо-ізраїльську війну з Іраном.

Війна на Близькому Сході – останні новини

Раніше УНІАН повідомляв, що  ізраїльські винищувачі завдали удару по нафтовій інфраструктурі Ірану в суботу, 7 березня. Як повідомляє ізраїльське видання, ударів було завдано по трьох резервуарах з нафтою. Удари було завдано по складах у районах Кухак і Шахран в Тегерані та в сусідньому місті Карадж. Після атаки спалахнули потужні пожежі. В мережі опублікували відео з наслідками ударів.

Також ми писали, що Кувейтська нафтова корпорація в суботу, 7 березня почала скорочення видобутку нафти через конфлікт на Близькому Сході. В компанії зазначили, що це превентивна міра й це рішення буде переглянуто залежно від ситуації. Коли дозволять обставини, видобуток нафти буде відновлено на колишньому рівні. Аналітики прогнозують, що Об’єднані Арабські Емірати і Саудівська Аравія також будуть змушені скоротити видобуток нафти найближчим часом.

Вас також можуть зацікавити новини:

Удари США та Ізраїлю по об’єктах Ісламської Республіки Іран вже призвели до найсерйознішої загрози глобальній нафтовій логістиці з часів “танкерної війни” 1987–1988 років. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вчора почав транслювати повідомлення, що прохід через Ормузьку протоку заборонено.

Тут важливо розуміти, що мова не про класичну (в юридичному та військовому сенсі) блокаду, не фізичне перекриття кораблями чи мінування фарватеру. Іран застосував VHF-блокаду – правову “сіру зону”. Тобто, прохід можливий фізично, але він автоматично стає незастрахованим, оскільки страховики Lloyd’s of London і UK P&I Club визнають маршрут “war risk zone”. А без страхування танкери не можуть здійснювати рейси.

Це одразу мало практичні наслідки. Деякі компанії, як японські Nippon Yusen (NYK Line), Mitsui O.S.K. Lines і Kawasaki Kisen Kaisha (K Line), наказали танкерам чекати поза протокою…

Чому Ормузька протока така критична для світу і чому її легко заблокувати?

Ця протока – вузький морський коридор, що з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Вся її ширина – 33 км, але ширина власне судноплавного коридору – лише 3 км (!!!) в кожному напрямку. Через це вузьке місце проходить близько 20–21 млн барелів нафти на день. Це приблизно 20% світового споживання.

Ормузька протока – шлях майже всього експорту Катару LNG (це – 77 млн тонн на рік). Плюс багато країн критично залежні від цього маршруту: Саудівська Аравія (експорт з Ras Tanura); Ірак (Basra Oil Terminal); Кувейт; ОАЕ (порт Fujairah частково обходить протоку); Катар і власне сам Іран.

Головні покупці – Китай (понад 11 млн барелів на день імпорту), Індія (5 млн барелів), Японія і Південна Корея.

Навіть часткове порушення руху викликає глобальний шок.

Вочевидь, тому удари по Ірану були завдані у суботу, коли біржі ICE (Лондон) і NYMEX (Нью-Йорк) закриті. Це означає, що повний ціновий ефект буде видно лише після відкриття торгів у понеділок.

Україну тут найбільше цікавить тривалість кризи та її вплив на нафтові ціни, адже саме це визначає здатність РФ фінансувати війну. Розгляньмо три ключові сценарії.

Перший – коротка криза. Він – найкращий для України. Якщо ціна Brent короткостроково зростає, приміром, до 80 доларів за барель, то російський Urals піднімається до десь 65 доларів за барель. В такому сценарії додатковий дохід РФ становитиме, приблизно, 23 млн доларів на день. І це не критична сума для фінансування війни.

До того ж, після деескалації ціни можуть повернутися 70 доларів за барель Brent, як це вже було торік влітку. Коли “постріляли і розійшлися”.

Другий сценарій – тривала криза, але без руйнування нафтової інфраструктури. Коли сторони продовжать обмінюватись ударами, але нафту не зачіпатимуть. І хоча страхування танкерів на фрахт дуже зростає, паралельно в такому варіанті ОПЕК+ приймає заходи з нарощування видобутку в країнах, далеких від конфлікту, і частково перекриває дефіцит. Голоси за зняття санкцій з РФ посилюються, але помірно. Росія отримує можливість забрати частину іранського експорту до Китаю.

В таких умовах можна припустити, що Brent стабілізується на рівні 90 доларів за барель, а Urals піднімається до 80. Отже, РФ додатково може отримати до 94 млн доларів на день…

Але найгірший для України сценарій – масштабна ескалація та фактичне перекриття Ормузької протоки. Масові атаки на енергетичні об’єкти сторін – від свердловин та НПЗ до нафтосховищ та танкерів (вже перші дні показали, що стан ПВО монархій заливу не зможе зупинити такі дії)

Отже, за такого сценарію танкерний рух в регіоні практично зупинений, а американські конвої ситуацію не рятують.

Всі рухи по відмові від російської нафти теж поставлять на “стоп”. А Європа, через зростання цін на паливо, цілком ймовірно, може піти на скасування якихось антиросійських санкцій (про голосування за нові пакети не може йти мова, адже і продовження старих може провалитись).

За такого сценарію, втрата світових поставок до 15–20 млн барелів на день лише незначно компенсується ОПЕК. При цьому Brent може зрости до 110-120 доларів за барель, а Urals може продаватися по 100-110. Отже, Росія зможе заробляти понад 500 млн доларів на день додатково. І, вочевидь, усе це піде на війну з Україною.

Таким чином, для України критично важливо, щоб криза була короткою. Тоді це не призведе до довготривалого дефіциту нафти, Росія не отримає надприбутків і не матиме важелів впливу на своїх друзів в Європі для скасування санкцій.