Ціни на російську нафту піднялися до найвищого рівня за останні 13 років, адже Москва скористалася глобальним зростанням цін на нафту, що повʼязано з Іраном. Про це пише Bloomberg. 

За інформацією Argus Media, 2 квітня ціна на флагманську російську нафту марки “Urals” досягла 116,05 доларів за барель у російському порту Приморськ, що є найбільшим нафтоекспортним обʼєктом на Балтійському узбережжі РФ. 

“Ця ціна, яка не включає витрати на доставку, майже вдвічі перевищує середню ціну в 59 доларів за барель, передбачену в російському бюджеті на цей рік. Несподівані доходи від нафти послаблюють тиск на фінанси Кремля, який продовжує війну в Україні”, – підкреслюють у виданні.

У Bloomberg додали, що війна на Близькому Сході фактично перекрила близько пʼятої частини світових постачань нафти, які проходять через Ормузьку протоку. Зокрема президент США Дональд Трамп захотів, аби Тегеран відкрив цей важливий водний шлях, в іншому разі він пригрозив зруйнувати ключову інфраструктуру країни, встановивши термін до 20:00 за східним часом 7 квітня.

Зазначається, що середня знижка на нафту марки “Urals” із західних портів Росії до світового еталона Dated Brent скоротилася до рівня нижче 27,75 долара за барель, що є найнижчим показником з середини грудня.

“За даними, до моменту прибуття нафти сорту “Urals” до Індії вона торгується з премією до сорту “Брент”, яка зросла до 6,1 долара за барель порівняно з 3,9 долара два тижні тому. Незрозуміло, чи в кінцевому підсумку цей спред у цінах – різниця між експортною та ціною з доставкою – приносить прибуток Росії”, – аналізують у матеріалі.

Водночас можливості Москви скористатися глобальним зростанням цін на нафту обмежують українські удари по нафтовій інфраструктурі та НПЗ.

“Київ посилив удари по морських портах – зокрема на Балтійському узбережжі, звідки відвантажується близько 40 % російської нафти морським транспортом, – що призвело до перебоїв у навантаженні та скорочення доходів Москви від експорту сировини”, – нагадали у Bloomberg.

Удари по обʼєктах РФ – останні новини

Раніше Генштаб повідомив, що Сили оборони уразили нафтовий термінал в Ленінградській області РФ. За попередньою інформацією, підтверджено ураження трьох резервуарів, які належать підприємству “Транснефть-Балтика”. 

“Зазначений об’єкт є важливим елементом експортної інфраструктури нафтопродуктів РФ, кошти від функціонування якої йдуть на продовження збройної агресії проти України”, – додали у Генштабі.

Також видання The New York Times писало, що Україна готує Росії “нафтовий апокаліпсис”, ігноруючи застереження Заходу. Як розповіли журналісти, лише за минулий місяць Київ взяв на себе відповідальність за 10 масштабних атак.

Найзначнішими стали удари по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ, через які проходить близько 40% морського експорту російської нафти.

Вас також можуть зацікавити новини:

На фронті у росіян з’явилася нова незвичайна проблема: невідомі літаючі об’єкти почали полювати на російські дрони-“ждуни”. Про це пише Forbes.

Автор публікації розглядає нещодавній випадок, який потрапив на камеру російського дрона, що чекав у засідці на одній із прифронтових доріг. Камера зафіксувала щось дуже дивне: в небі раптом з’явився потужний промінь світла, який опустився на дорогу і швидко пробіг нею вперед і назад. Коли промінь промайнув по дрону, оператор зафіксував втрату зв’язку із безпілотником.

Подія, зафіксована на відео, виглядала наче епізод із фантастичного фільму про позаземних прибульців. Дехто назвав побачене “дивним інопланетним дорожнім сканером”. Багато коментаторів припустили, що над дорогою пролетів український дрон із лазерною зброєю, яка перерізає оптоволоконні кабелі, через які дрони-“ждуни” тримають зв’язок з оператором. Однак у Forbes вважають, що все працює трохи інакше.

Автор публікації зазначає, що дрони-“ждуни” останнім часом справді переважно оптоволоконні, бо це дає їм кілька важливих переваг. І найкращий спосіб боротися з такими дронами у засідці – це нейтралізувати їх до того, як вони атакуватимуть. Досі українці застосовували різні способи протидії “ждунам” – від скидання гранат з дронів-бомберів до спроб перерізання оптоволоконних кабелів. Але ці способи досі не були достатньо практичними. 

Звідси ж походить і поширена в Мережі думка, що українці намагаються різати російські кабелі за допомогою лазерів. Однак наразі ця технологія теж не здатна ефективно себе показати на практиці.

То чому на відео “українське НЛО” таки змогло нейтралізуватии російський дрон на оптоволокні? На відео видно, що обрив зв’язку стався в момент, коли оператор, злякавшись наближення невідомого чогось, спробував екстренно підняти безпілотник в повітря. Індикатор струму на екрані змінюється від 0,3 А у стані спокою до понад 112 А, після чого зв’язок зникає.

Forbes погоджується з деякими коментаторами в Мережі, які припустили, що оператор “ждуна” дав забагато “газу” на зльоті і спалив двигун безпілотника. Тож у даному випадку дрон був втрачений через помилку оператора, а не через “НЛО”. 

Однак тоді залишається питання, а що ж це за “НЛО”, яке так налякало російського дронщика. Автор публікації припускає, що роль “прибульця” зіграв український безпілотник із оптичною системою сканування. Оптоволоконний кабель дрона-“ждуна” виблискує у сильному світлі, а на дорозі, що активно використовується, його не повинно бути. Отже будь-який блиск на дорозі сигналізує українцям, що на узбіччі сидить дрон-“ждун”. 

Однак не виключено, що українці в даному випадку застосовують якусь іншу більш витончену технологію.

“Квадрат світла, що проектується на дорогу, натякає на структурований світловий сканер, який аналізує спотворення проектованого малюнка, щоб відобразити в 3D форму об’єктів внизу. Цей метод використовується для детальних досліджень за допомогою дронів, і автоматизована система розпізнавання, безумовно, могла б розпізнати будь-що настільки ж характерне за формою, як-от припаркований дрон”, – пише Forbes.

Інші новини озброєнь

Як писав УНІАН, Україна значно просунулася у виробництві бойових безпілотників, здатних працювати без китайських компонентів. Інженери локалізували виготовлення ключових друкованих плат і деталей, які раніше імпортувалися з Китаю, що дозволяє зменшити залежність від зовнішніх постачальників і підтримувати масове виробництво дронів. 

Водночас повністю відмовитися від китайських матеріалів поки неможливо, адже батареї, карбон та деякі інші компоненти все ще імпортуються через домінування Китаю на світовому ринку. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Поява України як світового лідера у війні з використанням дронів часто пояснюється швидкими технологічними інноваціями. Але справжня перевага може полягати в іншому: в людях, які керують цими системами, пише Forbes.

Повномасштабна російська військова агресія триває більш ніж чотири роки, і Росія все ще намагається прорвати “дронну стіну” України.

Підкреслюється, що дрони самі по собі є лише частиною рівняння, оскільки без навчених операторів БпЛА навіть найсучасніші безпілотні системи мають обмежену цінність на полі бою.

Саме тому в Україні з’явилися організації, які займаються підготовкою людей, що стоять за дроновою війною України.

“Наша діяльність зосереджена на трьох речах: підготовці захисників, забезпеченні їх технологіями та пропагуванні змін, необхідних для масштабування цих рішень. Багато в чому це відображає модель “люди, процеси, технології”, оскільки всі три складові необхідні для досягнення ефективності””, – розповів виданню співзасновник і президент Dignitas Ukraine Дмитро Кавун.

В публікації зазначається, що організацію створили українські волонтери та технологи, які вірили, що країна може компенсувати переваги Росії в людських ресурсах та обладнанні за допомогою інновацій.

“Ми зрозуміли, що для перемоги над набагато більшим супротивником Україна має воювати не просто сильніше, а розумніше. Технології та інновації, особливо дрони та системи протидії дронам, відіграють у цьому ключову роль”, – вважає Кавун.

Видання розповіло, що волонтерські організації відіграли ключову роль у впровадженні цих інновацій.

“Багато некомерційних організацій зараз фінансують передові науково-дослідні лабораторії та постачають компоненти для підрозділів, що розробляють нові рішення для дронів. Разом з інженерами та солдатами Збройних сил України це допомагає Україні залишатися на крок попереду в технологічній боротьбі”, – розповіла співзасновниця фонду “Лапа Дзиги” Ірина Жлуктенко.

Вплив безпілотних сил України був непропорційний їх розміру. Видання процитувало слова командира безпілотних сил України Роберта Бровді (Мадяра), що безпілотні підрозділи становлять лише 2% особового складу України. При цьому, вони відповідають приблизно за третину втрат противника.

Як зауважило видання, західні виробники дронів звернули на це увагу й частіше використовують Україну як полігон для випробувань, де успішні платформи отримують найціннішу відзнаку у “випробуванні в бою”.

Однак, ефективність дронів на полі бою залежить від операторів. Командир 429-го окремого полку безпілотних систем Юрій Федоренко на конференції MITS x Azov Corps: Defense Technology Horizons 2026 в січні цього року зазначив, що для того, щоб стати ефективним пілотом дронів, потрібно мати місяці досвіду.

“Всім відомо, що пілот проходить чотиримісячне навчання, і з кожним вильотом він стає кращим. Немає кінцевого рівня, якого пілот досягає, щоб стати абсолютним гуру”, – пояснив Федоренко.

Через атаки Росії по українських містах та інфраструктурі за допомогою іранських дронів-камікадзе типу Shahed, навчання операторів дронів стало більш нагальним.

Перехоплення кожного дрона ракетою швидко виявилося економічно невигідним.  Видання припускає, що Росія також розуміє важливість безпілотних систем, тому Кремль планує до 2030 року підготувати мільйон фахівців з дронів.

Тому, однією з ініціатив в Україні спрямованих на протидію атакам Shahed, є програма FreedomSky, яка готує операторів дронів розгортати системи для ураження ворожого безпілотника до того, як він наблизиться.

За словами Кавуна, оснащення одного центру протиповітряної оборони коштує трохи менше 300 000 доларів.

“Коли супротивники застосовують тактику рою з використанням відносно дешевих дронів, протидіяти їм за допомогою багатомільйонних перехоплюючих ракет стає нерентабельно. Україна демонструє, як розподілені, масштабовані системи протидії дронам, побудовані на основі перехоплюючих дронів, можуть змінити цю ситуацію”, – розповів виданню американський волонтер Українського альянсу з медичного обміну та розвитку Дуглас Девіс.

Як йдеться в статті, деякі з цих уроків вже привертають міжнародну увагу. Аналітик з питань оборони Олена Крижанівська вважає, що найціннішим експортом України може бути не обладнання, а оперативні знання, набуті за роки захисту від російських атак дронів.

“У міру ескалації конфлікту на Близькому Сході досвід України у створенні дронної технології та відповідних навчальних програм може стати одним з найважливіших експортних товарів для збройних сил союзників”, – підкреслюється в публікації.

Дрони на полі бою: останні новини

Раніше УНІАН повідомляв, що сини президента США Дональда Трампа – Ерік та Дональд Трамп-молодший підтримують нову американську компанію з виробництва безпілотників. Вона планує використовувати українські технології дронів для продажу Пентагону.  Інвесторами угоди стали інвестиційна структура родини Трампів American Ventures та компанія Unusual Machines, яка займається виготовленням компонентів для дронів. Примітно, що Дональд Трамп-молодший в ній є акціонером і членом консультативної ради. Співзасновник Powerus і ветеран спецоперацій армії США Бретт Величович поділився, що компанія працює над угодами щодо придбання українських виробників безпілотників чи отримання ліцензії їхніх технологій.

Також ми писали, що президент України Володимир Зеленський розповів, що Україна направила групу експертів з дронів та передала безпілотники-перехоплювачі для захисту баз США в Йорданії. За словами Зеленського, в четвер, 5 березня, США звернулися за допомогою до України й наступного дня українська група вилетіла. Президент України поділився, що за допомогою звернулися такі країни, як Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Йорданія, Кувейт, Катар та Саудівська Аравія. За словами Зеленського Україна погодилася надати допомогу, але попросила дипломатичну підтримку в підштовхуванні Росії до припинення вогню.

Вас також можуть зацікавити новини:

У сучасній війні комерційні технології дозволяють невеликим державам з обмеженими бюджетами точно вражати ціль на великій відстані. Зокрема, солдат, який керує дроном з корисним вантажем вартістю 500 доларів може вивести з ладу або знищити танк вартістю 5 мільйонів доларів.

Про технології, які в останні роки змінили війну, пише наукова співробітниця Стенфордського університету та Королівського інституту об’єднаних служб, яка у 2021-2025 роках обіймала посаду заступника радника США з національної безпеки з питань кібербезпеки та нових технологій, Енн Нойбергер в колонці для Foreign Policy.

Вона зробила висновок, який полягає у тому, що атаки стали легшими та дешевшими, а захист – складнішими та дорожчими. Цей факт знищив складні військові системи, будівництво та експлуатація яких можуть бути значно дорожчими.

Зокрема, наводить вона приклад, російські військові кораблі вартістю десятки мільйонів доларів зазнали поразки від напівавтономних українських морських безпілотників вартістю сотні тисяч доларів. Ще один приклад асиметрії – використання ракету Patriot вартістю 3 мільйони доларів для збиття безпілотників вартістю 200 доларів. Це сталося, зокрема, під час нещодавніх кампаній ВМС США у Червоному морі проти безпілотників хуситів. А також під час порушення повітряного простору Польщі російськими ударними безпілотниками. Тоді НАТО підняло в повітря винищувачі, які випустили ракети AIM-120, вартість яких перевищувала 1 мільйон доларів за одиницю. Як пише експертка:

“Ця економічна інверсія уможливлює нову доктрину поля бою: ройове знищення, за якого атакуючий перевантажує складну оборонну систему масою скоординованих безпілотників. Захищати цінні активи від таких дешевих та постійних загроз може стати економічно невигідним”.

Доступ до технологій

Вона зазначила, що дрони – не єдина комерційна технологія, яка асиметрично вигідна для зловмисників. Так, радіопристрої HackRF знизили поріг доступу до засобів радіоелектронної війни, в якій війська прагнуть порушити здатність противника спілкуватися, орієнтуватися та цілитися. З іншого боку, російське глушіння GPS значно знизило точність дорогих артилерійських снарядів Excalibur американського виробництва, які колись вважалися “найточнішим артилерійським снарядом армії США, що підтримує боротьбу в Україні”.

“Комерційні космічні компанії також посилюють стратегічну асиметрію. Розвідка поля бою з високою роздільною здатністю, майже в режимі реального часу, колись була виключною привілеєм наддержав зі шпигунськими супутниками. Зображення таких компаній, як Planet Labs та Maxar, тепер дають аналітикам, журналістам та дослідникам-аматорам чітке уявлення про поле бою. Комерційна супутникова інтернет-система Starlink , що належить SpaceX, як відомо, підтримувала військовий зв’язок України після російської кібератаки напередодні повномасштабного вторгнення в Україну”, – нагадала вона.

За її висновком, сили, що використовують комерційні технології, також можуть створювати свій арсенал зі швидкістю та гнучкістю , з якими традиційне оборонне виробництво та закупівлі не можуть зрівнятися. Зокрема, складні дрони та засоби радіоелектронної боротьби можна створювати з компонентів, придбаних у інтернет-магазинів. А 3D-друк означає, що виробничі потужності можна швидко перебудовувати та переміщувати. При цьому виробники дронів можуть вдосконалювати конструкції за короткий проміжок часу, спираючись на прямі відгуки з передової, на відміну від традиційних оборонних програм, розробка яких займає десятиліття.

“Це має тривожні наслідки для оборони. У військовій стратегії цикл OODA (оцінювання та визначення власного стратегічного призначення) стосується циклу прийняття рішень “спостерігати, орієнтуватися, вирішувати та діяти”. Сторона, яка може швидше пройти цей цикл, отримує тактичну перевагу. Традиційні військові сили з централізованими, дорогими системами, такі як авіаносна група або бронетанкова дивізія, часто мають повільніші цикли OODA. Натомість, розподілена мережа дешевих датчиків у поєднанні з дешевими стрільцями, такими як барражувальні боєприпаси, може проходити цикл набагато швидше”, – описала вона.

Засоби протидії

За оцінкою експертки, бар’єр для входу на ринок складних, високоефективних військових дій руйнується з глобальною доступністю дешевих, потужних та адаптивних комерційних технологій. Ця нова реальність ставить політиків та громадян у складне становище з низкою серйозних викликів: “Країни стикаються з центральними питаннями, пов’язаними з цими новими стратегічними асиметріями та тим, як контролювати розповсюдження передової зброї, коли вона створюється з комерційних компонентів”.

Вона додала, що намагаючись вирішити проблему дисбалансу витрат на війну, країни інвестують у такі технології, як лазери та потужні мікрохвилі. Ізраїль розробляє платформу Iron Beam – систему твердотільних лазерів для протидії роям безпілотників. У США тестують лазерний снаряд у протидії з дронами мексиканських картелів.

Вона робить висновок, що такі технології можуть виправити дисбаланс у вартості. Але темпи війни змінилися, і “швидка адаптація як в наступі, так і в обороні є критично важливим джерелом інновацій”. Тому засоби захисту повинні адаптуватися до темпів інновацій на полі бою. 

Контроль за ланцюгами поставок

В галузі радіоелектронної війни адаптивність програмного забезпечення в польових умовах матиме вирішальне значення для реагування на швидкі зміни в сигнатурах платформ противника, комунікаціях та цілеутворенні на основі штучного інтелекту. А комерційні технології подвійного використання є доступнішими, ніж виключно військові технології. Це також робить контроль над розповсюдженням зброї неймовірно складним.

“Традиційний метод контролю поширення технологій серед супротивників полягав у експортному контролі, як це запровадили США з передовими чіпами. Оскільки кількість технологій, що охоплюються експортним контролем, зросла протягом останніх п’яти років, фахівці поставили під сумнів можливість ефективного забезпечення такого контролю”, – додала вона.

Нові підходи базуються на розвідувальних даних. Оскільки стало неможливим зупинити продаж мікрочіпів подвійного використання або GPS-модулів, що містяться в побутових пристроях, країни переходять до аудиту ланцюгів поставок на основі штучного інтелекту, щоб контролювати глобальні транспортні та грошові шляхи, а також виявляти аномалії, такі як раптова закупівля компанією з виробництва іграшок тисяч промислових контролерів польотів.

Водночас ризики, пов’язані з ланцюгами поставок, свідчать про вразливості. І тому потрібні нові підходи до управління в приватному та державному секторах, щоб забезпечити глобальне застосування так званих правил “знай свого клієнта”:

“Війна перетворилася на битву алгоритмів, де сторона, яка може ітерувати своє програмне забезпечення – чи то оновлення наведення безпілотників, чи то встановлення частот глушення протягом ночі на основі зворотного зв’язку з передової – отримує вирішальну перевагу. Традиційний цикл військових закупівель був перевернутий зброєю, що складається з побутової електроніки, яка є дешевою, замінною та постійно розвивається”.

Вона додала, що поле бою постійно спостерігається, що має значення як для нападника, так і для захисника. У цьому новому світі безпека визначається не лише товщиною броні, а й швидкістю мережі та стійкістю ланцюга поставок.

План війни для України

Нагадаємо, що Міноборони України оприлюднили план війни, який складається з трьох пунктів. Перший стосується закриття українського неба від ворожих атак. Другий – зупинка РФ на землі, у морі та кіберпросторі. Третій пункт плану стосується тиску на економічний сектор РФ.

Вас також можуть зацікавити новини: