Над самітом лідерів ЄС нависли дві війни на порозі Європи. З різних причин очільники держав виявилися не здатними щось зробити щодо будь-якої з них. Про це пише Politico. 

“Рідко коли нездатність блоку взяти на себе лідерство у міжнародних справах була настільки очевидною. Фрідріх Мерц із Німеччини, Еммануель Макрон із Франції та Джорджія Мелоні з Італії – глави трьох із 10 найбільших економік світу – та інші 24 учасники саміту могли лише відвертати погляд, сваритися між собою або пропонувати лише порожні слова, поки тривали бомбардування, ракетні обстріли та вбивства”, – підкреслили у матеріалі.

Зокрема президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив журналістам: 

“У ці дуже неспокійні часи, в яких ми живемо, як ніколи раніше вирішальне значення має підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах. Альтернативою є хаос. Альтернативою є війна в Україні. Альтернативою є війна на Близькому Сході”.

Іран та енергетичний удар по Європі

Поки Іран бомбардував своїх сусідів, порушуючи енергопостачання Європи, Україна атакувала російські заводи, які ремонтують військові літаки. Тоді як президент США Дональд Трамп у Вашингтоні жартував про атаку на Перл-Харбор разом з премʼєр-міністром Японії, лідери Європи використовували свої переговори, щоб повозитися зі схемою квот на викиди вуглецю, Системою торгівлі викидами.

“Це не зовсім не пов’язане з глобальним енергетичним шоком, але навряд чи це питання, де континент міг би продемонструвати свою геополітичну міць. Щодо Ірану лідери виявили, що мають мало важелів впливу або волі для будь-якого значного втручання. Щодо України, через понад чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії – конфлікту, де вони мають і важелі впливу, і волю – вони не змогли подолати внутрішні розбіжності, щоб схвалити надання Києву 90 млрд євро”, – додають у Politico.

Небажання втручатися в конфлікт з Іраном

Як наголосив анонімно високопоставлений представник європейського уряду, “не було жодного бажання брати участь у переговорах щодо іранського конфлікту”.

Ще три чиновники сказали, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц навіть поскаржився, що зосередження на Ірані загрожує відвернути увагу від заходів із стимулювання слабкої європейської економіки.

Водночас було відновлено дискусії щодо відправлення французьких військових кораблів для захисту Ормузької протоки – важливого пункту транзиту нафти, який Тегеран фактично закрив, погрожуючи атакувати судна, ймовірно, за підтримки Ради Безпеки ООН.

“Ми розпочали попередній процес, і найближчими днями побачимо, чи є у нього шанси на успіх”, – наголосив Макрон.

“Гарні заяви” замість рішень

Наприкінці переговорів лідери ЄС дійшли до висновку: Європа має мало сил та бажання впливати на хід подій. 

“Близький Схід має на нас великий вплив – але чи є ми гравцем у цій грі? Вони намагаються знайти своє місце в цій дискусії, а ми маємо багато заяв і позицій, [але] чи є у європейців роль у вирішенні цього процесу?” – запитав чиновник ЄС, який брав участь в обговореннях лідерів.

За словами посадовця, ЄС залишилося робити “те, що ми завжди робимо”, маючи на увазі написання “гарних заяв”.

Також саміт показав, де перетинаються війни в Ірані та Україні. 

Зокрема премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан різко розкритикував підхід Європи до енергетичної кризи, яка розгортається. 

“Поведінка та стратегія європейців у цьому питанні просто божевільні”, – підкреслив він, додавши, що ЄС потрібно купувати російську нафту, щоб “вижити”.

Тому щодо Ірану та України ЄС не досяг жодних результатів.

“Є багато речей, що викликають занепокоєння щодо цієї війни на Близькому Сході, тоді як вето Орбана на кредит для Києва залишається в силі, і ми надзвичайно незадоволені цим, як, звісно, й Україна”, – заявив журналістам шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон, залишаючи саміт.

Політика Європи – останні новини

Раніше стало відомо, що Європа не має наміру допомагати Трампу у конфлікті з Іраном. Зокрема європейські лідери побоюються бути втягнутими у непередбачуваний конфлікт, цілі якого вони не до кінця розуміють і який є непопулярним серед їхніх власних громадян.

“До цього дня немає переконливого плану того, як ця операція може увінчатися успіхом. Вашингтон не консультувався з нами і не говорив, що необхідна європейська допомога… Ми заявили, що поки триває війна, ми не будемо брати участь у забезпеченні свободи судноплавства в Ормузькій протоці, наприклад, військовими засобами”, – наголосив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Водночас президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що Європа може допомогти Трампу у питанні Ірану в обмін на підтримку України. Він зазначив, що питання про те, як зміцнити Україну і заручитися підтримкою Трампа, є нагальним для Європи.

“У мене немає ілюзій щодо того, хто зможе переконати Трампа в чомусь. Якщо мені вдасться переконати його хоча б в одній ідеї з десяти щодо України, я вважаю, що це добре”, – додав Стубб.

Вас також можуть зацікавити новини:

Ціни на нафту зранку 18 березня впали після зростання за підсумком торгової сесії 17 березня. Котирування пішли донизу після того, як Ірак підписав угоду про відновлення експорту нафти через Туреччину, що дозволяє оминути Ормузьку протоку, а також у зв’язку з активізацією зусиль США, спрямованих на примусове відкриття протоки, повідомляє Bloomberg.

За даними порталу investing, станом на 9:56 за київським часом вартість нафти марки Brent впала на 1,29 долара – до 102,13 долара за барель. Американська нафта марки WTI подешевшала на 2,3 долара – до 93,23 долара за барель.

Ірак домовився з Курдистаном про відновлення експорту нафти через нафтопровід, що веде до турецького середземноморського порту Джейхан. 

У свою чергу США заявили, що атакували іранські пускові установки для протикорабельних крилатих ракет поблизу Ормузької протоки – ключового маршруту для експорту енергоносіїв. Водночас Bloomberg зазначає, що після підтвердження Іраном загибелі ключової фігури військового керівництва країни Алі Ларіджані спостерігається подальша ескалація на Близькому Сході.

“Вбивство Ларіджані – це серйозна подія, яка може змусити Іран ще рішучіше намагатися перешкоджати постачанню нафти”, – зазначив президент Інституту досліджень зовнішньої політики Аарон Стейн. 

Експерт не виключає, що США зважаться на проведення військових операцій задля забезпечення вільного судноплавства в Ормузькій протоці.

“На Трампа, очевидно, чинять тиск, щоб він забезпечив супровід танкерів, – тож нас чекають, можливо, дуже напружені операції з боку США, яких, я впевнений, ВМС хотіли б уникнути”, – додав Стейн.

Поки що ж “зелене світло” кораблям в Ормузькій протоці Іран буде надавати залежно від політичних міркувань. Журналісти припускають, що Іран, ймовірно, дозволить пройти лише кільком суднам, виходячи з їхньої приналежності, водночас стримуючи або блокуючи інші. Виходячи з того, що транспортування нафти Ормузькою протокою і надалі суттєво обмежене керівник відділу досліджень сировинних ринків у Westpac Banking Corp Роберт Ренні припускає, що вартість нафти марки Brent коливатиметься в діапазоні від 95 до 110 доларів за барель.

“Оскільки кінця військових дій не видно, кількість зупинок щодня зростає, а протока технічно закрита, ми як і раніше вважаємо, що ціна на Brent залишиться в новому, вищому діапазоні від 95 до 110 доларів”, – зазначив експерт.

Він додав, що вартість “чорного золота” може ще більше зрости вразі удару по великому НПЗ чи додатковому мінуванню Ормузької протоки.

Ситуація в Ірані і ціни на нафту – останні новини

Через бойові дії на Близькому Сході та суттєве обмеження постачання нафти через Ормузьку протоку ціни на нафту суттєво зросли. Котирування “чорного золота” періодично перевищують 100 доларів за барель.

Попри прагнення Ірану максимально обмежити судноплавство в Ормузькій протоці деякі кораблі знаходять можливості транспортувати вантажі. Для цього вони змінюють свої дані або відключають маяки.

Водночас міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що Ормузька протока закрита лише для танкерів та кораблів, які належать противникам Ірану та їхнім союзникам.

Вас також можуть зацікавити новини:

Згідно з телеграмою Державного департаменту, високопоставлені ізраїльські чиновники повідомили американським дипломатам, що іранських демонстрантів “розстріляють”, якщо вони вийдуть на вулиці з протестами проти уряду. При цьому Ізраїль публічно закликає їх до народного повстання, повідомляє The Washington Post.

Посольство США в Єрусалимі в листі, в п’ятницю, 13 березня, вказує, що згідно з оцінкою ізраїльської сторони, іранський режим “не ламається” і готовий “боротися до кінця”, незважаючи на вбивство 28 лютого верховного лідера Алі Хаменеї та кампанію бомбардувань з боку США та Ізраїлю, яка не припиняється.

Видання нагадує, що на початку поточного року режим Ірану вбив тисячі людей під час масштабних антиурядових демонстрацій. Як прогнозують ізраїльські чиновники, якщо велика кількість іранців знову вийде на вулиці, “народ буде знищений”, оскільки Корпус вартових ісламської революції – головна військова сила Ірану – “має перевагу”. 

В статті йдеться, що справжність документа підтвердили двоє представників Державного департаменту.

Примітно, що незважаючи на похмурий прогноз, ізраїльські чиновники заявили, що сподіваються на народне повстання, і закликали США підготуватися до надання підтримки протестувальникам, якщо це станеться.

Експерт з Ірану з Університету Джонса Гопкінса Наргес Баджоглі зазначила, що іранці вже давно скептично ставляться до намірів Ізраїлю і що суперечливі сигнали, які містяться в документі, багато хто сприйме як бездушність і спробу скористатися життями іранців.

“Я думаю, що багато людей відчують себе дуже зрадженими цією оцінкою”, – зауважила Баджоглі.

Видання поділилося, що посольство Ізраїлю у Вашингтоні заявило, що Ізраїль “зосереджений на знищенні військового потенціалу режиму – на благо всіх”.

“Іранці раз по раз ризикували своїм життям, виходячи на вулиці, зокрема й у січні цього року. Є опозиційні угруповання, які вже роками самостійно працюють над поваленням режиму”, – йдеться в заяві посольства.

Війна в Ірані: останні новини

Раніше УНІАН повідомляв, що секретар Вищої ради національної безпеки Алі Ларіджані загинув в результаті атаки військових американських та ізраїльських літаків разом із сином Мортазою, заступником з питань безпеки секретаріату Вищої ради нацбезпеки Алі Резою Баятом та групою охоронців. Цю новину підтвердили офіційно в Ірані. Відомо, що на момент удару Ларіджані перебував в будинку своєї доньки в районі Пардіс. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац повідомляв про знищення двох високопоставлених представників іранського режиму.

Також ми писали, що иректор Національного контртерористичного центру Сполучених Штатів Америки (NCTC) Джо Кент подав у відставку, оскільки він не згоден з війною проти Ірану, яку веде Вашингтон. Він підкреслив, що не може підтримувати операцію на Близькому Сході. Кент вважає, що Іран не становив безпосередньої загрози для США. Він висловив думку, що США розпочали війну проти Ірану “під тиском Ізраїлю та його впливового американського лобі”. Кент зауважив, що цей конфлікт не приносить користі американському народу і не виправдовує ціну у вигляді людських життів.

Вас також можуть зацікавити новини:

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що Ормузька протока відкрита для проходу. Про це він сказав в інтервʼю MS NOW. 

За його словами, ця протока закрита лише для танкерів та кораблів, які належать противникам Ірану та їхнім союзникам. 

“Протока не закрита для всіх, вона закрита лише для американських, ізраїльських та подібних суден і танкерів, а для інших немає обмежень”, – запевнив міністр. 

Арагчі додав, що багато суден обирають не проходити через протоку у звʼязку з власними безпековими побоюваннями, але це не стосується Ірану. Також він сказав, що багато танкерів і коралів продовжують проходити через Ормузьку протоку, тому вона не закрита. 

Ормузька протока – останні новини

Раніше CNN писало, що перекриття Ормузької протоки застало Трампа зненацька. За словами співрозмовників видання, Рада національної безпеки при президенті США не змогла повністю врахувати те, що деякі чиновники назвали найгіршим сценарієм, з яким зараз стикається американська адміністрація.

“Планування, як запобігти саме цьому сценарію – неможливому, як це довго здавалося – десятиліттями було основоположним принципом політики національної безпеки США. Я приголомшений”, – висловився колишній американський чиновник, який працював при президентських адміністраціях як республіканців, так і демократів.

Згодом Дональд Трамп закликав Китай, Францію, Японію та інші країни направити кораблі до Ормузької протоки. 

“Багато країн, особливо ті, які постраждали від спроби Ірану закрити Ормузьку протоку, надішлють військові кораблі спільно зі Сполученими Штатами Америки, щоб забезпечити відкритість і безпеку протоки”, – додав президент США. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Внаслідок нещодавніх ударів Ізраїлю по авіабазі в Ірані було знищено кілька знищених винищувачів F-14 американського виробництва.

Про це повідомляє Business Insider із посиланням на супутникові знімки компанії космічної розвідки Vantor. На кадрах видно уламки щонайменше двох винищувачів F-14 Tomcat на пероні 8-ї тактичної авіабази в Ісфахані. Це місто розташоване в центральній частині Ірану.

Зазначається, що уражена база є центром базування флоту “старовинних F-14 іранських ВПС”

“Знімок, зроблений 22 лютого, до початку конфлікту, показує розкидані Tomcats і те, що Vantor ідентифікувала як F-7, експортну версію китайського Chengdu J-7. Щонайменше два літаки F-14 були знищені в результаті авіаударів – один з літаків був повністю замінений величезним слідом від опіку. Кілька літаків F-7 також були атаковані”, – йдеться в матеріалі. 

Видання зазначає, що армія Ізраїлю повідомила про удари по аеропорту Ісфахану в неділю, 9 березня. За два дні до цього було атаковано більше десятка іранських літаків в аеропорту Мехрабад в Тегерані.

Примітно, що авіапарк іранських F-14 був під прицілом і під час конфлікту, який спалахнув між країнами у червні 2025 року.

Наразі Іран є єдиним оператором F-14, виготовленого оборонним гігантом Northrop Grumman.

Як Іран отримав американські F-14

Літак був введений в експлуатацію ВМС США в 1970-х роках і використовували його до 2006 року. Цей винищувач був призначений для запуску з авіаносців. Згодом Пентагон замінив F-14 на F/A-18 Super Hornet. 

“США продали Ірану майже 80 літаків F-14 за кілька років до іранської революції 1979 року, яка поклала кінець партнерству між двома країнами. З того часу флот Тегерана поступово зменшувався через зростання проблем з технічним обслуговуванням і логістикою. Зараз вважається, що залишилося лише кілька десятків літаків, хоча точна цифра невідома”, – пояснює автор матеріалу. 

Іранські повітряні сили є здебільшого застарілми, з огляду на міжнародні санції. По суті повітряний флот країни – це мішанина зі старих американських F-14 і F-5, та літаків радянської епохи, таких як Су-24 і МіГ-29. З огляду на обмежені можливості в повітрі, Тегеран покладається на балістичні ракети та ударні дрони.

Війна на Близькому Сході

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що в Ірані практично не залишилося цілей для ударів. За його словами, військова операція проти країни є “розплатою”. Крім того, він стверджує, що Іран нібито прагнув захопити весь Близький Схід. 

Примітно, що за перші шість днів війни проти Ірану США витратили щонайменше 11,3 млрд доларів. Для розуміння, якщо порівнювати цю суму з витратами Україну на війну у 2025 році, цих коштів вистачило б приблизно на два місяці.

Вас також можуть зацікавити новини:

Європа зробить стратегічну помилку, якщо спробує стримати стрімке зростання цін на енергоносії, повернувшись до російських викопних паливних ресурсів. Про це заявила в середу президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає Reuters.

“Під час нинішньої кризи деякі стверджують, що ми повинні відмовитися від нашої довгострокової стратегії і навіть повернутися до російського викопного палива. Це було б стратегічною помилкою”, – сказала фон дер Ляєн під час промови в Європейському парламенті.

Вона додала, що Європейський Союз готує варіанти зниження цін на енергоносії, зокрема, більш ефективне використання угод про купівлю електроенергії, заходи державної підтримки та субсидії або обмеження цін на газ.

Російські газ та нафта у Європі – останні новини

Палкий поціновувач російських газу та нафти, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на початку тижня звернувся до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з закликом скасувати всі санкції проти російської енергетики. Орбан вважає, що це дозволить запобігти зростанню цін на дизельне паливо та бензин в Європі.

Про скасування частини санкцій щодо російської нафти заговорив і президент США Дональд Трамп. Очільник Білого дому не виключає можливість, що санкції не доведеться вводити знову.

Водночас європейський комісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс закликав Вашингтон зберегти обмеження цін на російську нафту, оскільки “протилежне рішення буде самовбивчим”, а Росія є агресором у війні проти України.

Вас також можуть зацікавити новини:

Президент США Дональд Трамп назвав виправданим тимчасове зростання цін на нафту через ескалацію військового конфлікту з Іраном. Про це він написав в соцмережі Truth Social.

Очільник Білого дому вважає, що після того, як буде усунуто ядерну загрозу з боку Ірану, ціни на нафту швидко знизяться.

“Короткострокові ціни на нафту, які швидко впадуть, коли буде знищена іранська ядерна загроза, – це дуже невелика ціна за безпеку і мир для США та всього світу”, – зауважив Трамп.

При цьому, президент США різко висловився стосовно критики такої позиції.

“Тільки дурні думають інакше”, – написав він.

Як повідомляє російська служба BBC News після вихідних ціна на нафту перевищила 100 доларів за барель після того, як основні виробники енергії на Близькому Сході скоротили видобуток.

Зокрема, ціна на нафту марки Brent зросла на 18% до 108, 68 доларів за барель, тоді як американська нафта на WTI зросла майже на 20% до 108 доларів за барель.

Зазначається, що це найрізкіший стрибок з лютого 2022 року, коли ціни на нафту також значно піднялися вище позначки в 100 доларів за барель після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Видання пояснює, що подорожчання нафти сталося на тлі того, що Ормузька протока – один з найважливіших у світі маршрутів поставок нафти і газу – залишається фактично закритою через американо-ізраїльську війну з Іраном.

Війна на Близькому Сході – останні новини

Раніше УНІАН повідомляв, що  ізраїльські винищувачі завдали удару по нафтовій інфраструктурі Ірану в суботу, 7 березня. Як повідомляє ізраїльське видання, ударів було завдано по трьох резервуарах з нафтою. Удари було завдано по складах у районах Кухак і Шахран в Тегерані та в сусідньому місті Карадж. Після атаки спалахнули потужні пожежі. В мережі опублікували відео з наслідками ударів.

Також ми писали, що Кувейтська нафтова корпорація в суботу, 7 березня почала скорочення видобутку нафти через конфлікт на Близькому Сході. В компанії зазначили, що це превентивна міра й це рішення буде переглянуто залежно від ситуації. Коли дозволять обставини, видобуток нафти буде відновлено на колишньому рівні. Аналітики прогнозують, що Об’єднані Арабські Емірати і Саудівська Аравія також будуть змушені скоротити видобуток нафти найближчим часом.

Вас також можуть зацікавити новини:

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що провів розмову з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Про це він повідомив на своїй сторінці в соцмережі X.

“Я провів бесіду з президентом Ірану… Я наголосив на необхідності негайного припинення Іраном ударів по країнах регіону. Іран також повинен гарантувати свободу судноплавства, поклавши край фактичному закриттю Ормузької протоки”, – написав Макрон.

Президент Франції також поділився, що висловив “глибоку стурбованість” з приводу розвитку ядерної та балістичної програм Ірану, а також всієї їх дестабілізуючої діяльності в регіоні.

“Сьогодні як ніколи необхідно знайти дипломатичне рішення цих найважливіших проблем, покласти край ескалації і зберегти мир. Ми домовилися залишатися на зв’язку”, – підкреслив Макрон.

Трамп обрушився на Стармера через війну в Ірані

Раніше президент США Дональд Трамп обрушився з критикою на прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за нерішучість у питанні участі у війні в Ірані. Він підкреслив, що Вашингтон запам’ятає те, що Лондон не наважився допомогти Штатам у цій війні.

Публікація президента США в соцмережі X з’явилася після того, як 7 березня Міноборони Великої Британії підтвердило підвищення бойової готовності авіаносця HMS Prince of Wales. Однак остаточне рішення про розгортання ще не було прийнято.

Вас також можуть зацікавити новини:

У фотографічній колекції президента Китаю Сі Цзіньпіна є один сувенір, який Іран рідко дарує навіть світовим лідерам, а тим більше лідерам “сатанинського Заходу”, повідомляє The Times.

Видання зазначає, що на офіційній фотографії 2016 року верховний керівник найбільшої офіційно атеїстичної держави світу Сі Цзіньпін радісно посміхається аятолі Алі Хаменеї, верховному лідеру Ісламської Республіки.

В статті додається, що тільки найближчі союзники мали право на зустріч з Хаменеї. Тому не дивно, що Цзіньпін висловив співчуття.

“Напад і вбивство верховного лідера Ірану є грубим порушенням суверенітету та безпеки Ірану. Китай рішуче виступає проти цього і засуджує це”, – вказано в заяві міністерства закордонних справ Китаю.

На думку видання, Китай повністю усвідомлює здатність Америки застосовувати силу. Проте, коли вона це робить, апарат Комуністичної партії все одно вдає здивування.

Як вказується в публікації, перша реакція Китаю на останній приклад американської політики “шоку і трепету”, після нанесення ударів, але до підтвердження смерті верховного лідера, була “глибока стурбованість”.

Відомий коментатор Зічен Ван з Центру Китаю та глобалізації в Пекіні висловив думку, що це було так, ніби обурення партії було сформульовано в Брюсселі.

“Суверенітет, безпека та територіальна цілісність Ірану повинні поважатися”, – вказувалося в першій заяві, хоча це явно не було так.

Видання припускає, що якщо Іран очікував, що Китай, найбільший покупець його нафти і давній дипломатичний союзник, вживе рішучих заходів на його користь, то він був розчарований.

По-перше, Китай не може зробити багато чого, крім військового втручання, але на нього країна не має ні бажання, ні засобів, враховуючи віддаленість від своїх берегів.

“Це яскраво нагадує про перевагу США над Китаєм у сфері жорсткої сили”, – йдеться в статті.

Додається, що спроби засудити цю операцію в Організації Об’єднаних Націй є безглуздими, оскільки США мають право вето в Раді Безпеки, як і Росія та Китай.  Вони скористалися своїм правом, щоб запобігти рішучому засудженню колишнього союзника Ірану, Башара аль-Асада з Сирії, перш ніж він був повалений.

“У відповіді на напад на Іран немає ні глибокого шоку, ні сильного засудження”, – зауважив в регулярному бюлетені міністр закордонних справ Китаю Ван І.

Видання підкреслює, що вбивство глави держави – яке колись вважалося червоною лінією в міжнародних відносинах – було єдиним актом, що заслуговував на офіційне “засудження”.

Примітно, що Китай купує іранську нафту, на яку накладено санкції, із значною знижкою. Водночас, він продовжує налагоджувати тісніші загальні зв’язки з більш поступливими іранськими конкурентами, такими як Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, які є давніми союзниками США.

“З часу бомбардування Ірану США та Ізраїлем у червні минулого року Китай зосередився більше на Америці, своєму геополітичному конкуренті, ніж на Ірані, майбутнє якого буде невизначеним як за цього режиму, так і за його наступника”, – зазначає видання.

В статті йдеться, що Китай отримує дипломатичну вигоду від того, що світ вважає Америку неконтрольованим тираном. Він лише несе фінансові втрати від ціни на нафту, але перебуває в однаковому становищі з усіма іншими.

“Зрештою, Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм. Китай готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, яке з’явиться після ударів, якщо воно захищатиме постачання нафти та надаватиме пріоритет спільним економічним інтересам”, – написав цього тижня в журналі Foreign Affairs Юн Сун, директор китайської програми в американському аналітичному центрі Stimson Centre.

Однак, як вважає видання, відносини з Білим домом не підлягають обговоренню, тоді як президент США Дональд Трамп буде на посаді до січня 2029 року. Він має відвідати Пекін наприкінці цього місяця, а Цзіньпін, який вважає, що Китай принаймні вижив і, можливо, перехитрив тарифні війни Трампа, зацікавлений у збереженні рівноваги у відносинах.

Операція США та Ізраїлю в Ірані: останні новини

Раніше УНІАН повідомляв, що експерти Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) підрахували, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану коштували бюджету Америки приблизно у 3,72 мільярда доларів. За оцінками експертів,  середні витрати становили близько 891,4 мільйона доларів на добу. Додається, що за перші 100 годин операції, американські військові застосували бомби та ракети загальною вартістю приблизно 3,1 мільярда доларів. При цьому, значна частина витрат не входила до початкових планів, тому Міністерству оборони США може знадобитися додаткове фінансування.

Також ми писали, що президент США Дональд Трамп написав в соцмережі, що у США не буде жодної угоди з Іраном, окрім безумовної його капітуляції. Трамп зазначив, що метою США та союзників є зробити Іран “економічно більшим, кращим і сильнішим, ніж будь-коли раніше”.  Очільник Білого дому вважає, що в Ірана буде велике майбутнє, але після капітуляції в країні мають обрати нового лідера. В такому випадку, за словами президента США, його країна, союзники та партнери готові “невпинно працювати, щоб повернути Іран із краю прірви”.

Вас також можуть зацікавити новини:

Можливе закінчення ракет у США – це стимул не затягувати, а швидше завершити війну з Іраном. Таку думку в ефірі “КИЇВ24” висловив голова ГО “Україна в НАТО” Юрій Романюк.

“Ця війна ніколи не буде довго, тому що Трамп не може вести довгу війну, не маючи санкцій Конгресу США, до одного місяця. Тому Трамп сказав, що може в’язатися у цю війну на 4 тижні, не більше. Нетаньягу, премʼєр-міністр Ізраїлю, може воювати скільки завгодно. У нього обмежень зараз – ніяких…”, – сказав Романюк.

Водночас, зазначив фахівець, Трамп у термінах обмежений, тому зараз він зробить все для надання відповідної допомоги Ізраїлю, щоб “добитися всіх поставлених цілей для того, щоб вийти з війни”.

Також, за словами Романюка, зараз розпочинається святкування 250-ліття утворення США, 4 липня.

“По любому, до того часу США вийдуть з війни, бо не будуть святкувати День Незалежності в умовах війни”, – вважає голова ГО Україна в НАТО.

Він також впевнений: закінчення ракет, зокрема для систем Patriot, у США, не означає, що війна на Близькому Сході триватиме довго, навпаки – це може стати стимулом для того, щоб її завершити якомога швидше.

Ситуація на Близькому Сході – що відомо

Нагадаємо, Іран вперше вдарив безпілотним літальним апаратом по території Азербайджану. Ціллю удару став Нахчиванський міжнародний аеропорт – дрон, запущений з території Ірану, потрапив у будівлю аеропорту та вибухнув.

Також постраждало село в Нахчивані, поранено двох цивільних людей. Йдеться, що ця атака стала для Азербайджану несподіваною.

За даними ЗМІ, попри добросусідські відносини країни з Іраном і відмову Баку дозволити використання своєї території для військових дій проти Тегерану, режим мулл вдався до агресивних дій.

Вас також можуть зацікавити новини: