Збройні сили Сполучених Штатів Америки зараз ведуть дороговартісну війну на Близькому Сході. Американські військові витрачають обладнання на мільйони доларів на перехоплення куди дешевших іранських дронів типу Shahed, розповідає ресурс Wion.

Скільки коштує Shahed

Вартість виробництва іранського дрона типу Shahed-136 оцінюється в діапазоні від 20 000 до 50 000 доларів. Створюють ці БПЛА із використанням готових цивільних компонентів, що дозволяє утримати виробничі витрати на надзвичайно низькому рівні.

США застосовують дороговартісні перехоплювачі

Для перехоплення іранських безпілотників Військово-морські сили США часто використовують ракету SM-2. Її вартість становить 2,1 мільйона доларів за постріл. У боротьбі з “Шахедами” американці також застосовують систему протиповітряної оборони Patirot. У цьому випадку цінник куди вищий, адже одна ракета до нього коштує від 3,5 до 5 мільйонів доларів.

“Для боротьби з більш складними або високошвидкісними загрозами США застосовують ракети Standard Missile-6 (SM-6), вартість яких становить 4,3 мільйона доларів. Їх використовують у першу чергу, коли для забезпечення регіональної безпеки потрібні максимальна дальність і точність”, – додає ресурс.

Витрати на повітряні бої

Ворожі дрони перехоплюють і американські винищувачі, такі як F-15. Для цього вони використовують ракети AIM-9X Sidewinder вартістю 450 000 доларів кожна або AIM-120 AMRAAM за 1 мільйон доларів за одиницю. І в цю суму ще не входять супутні витрати, зауважив автор.

“Окрім ракет, США щодня витрачають мільйони на паливо, технічне обслуговування та персонал, щоб утримувати авіаносні ударні групи в стані підвищеної бойової готовності. Загальні операційні витрати значно перевищують вартість обладнання, яке використовують супротивники”, – пояснюється в матеріалі. 

Тому, щоб подолати фінансову прірву між вартістю засобів ураження та засобів перехоплення, США тестують лазерну зброю та 20-мм гармати. Зазначається, що вартість пострілу з них становить менше 10 доларів. 

Війна США та Ірану: зброя конфлікту

Раніше у ЗМІ писали, що Іран може спробувати потопити американський авіаносець USS Abraham Lincoln. На думку автора, це стало б найбільшою військовою перемогою Тегерана у поточному конфлікті. Зазначається, що втрата такого корабля стала би не лише серйозним фінансовим ударом, а й психологічним шоком.

До того ж, USS Abraham Lincoln по суті є плавучою авіабазою, де базується до 90 бойових літаків та гелікоптерів. Не кажучи вже про понад 5 тисяч членів екіпажу. 

Вас також можуть зацікавити новини:

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські фахівці із збиття і протидії іранським ударним дронам типу “Шахед” вже працюють в Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі і Саудівській Аравії.

Як передає кореспондент УНІАН, про це глава держави сказав під час виступу у парламенті Великої Британії. Зазначається, що ще одна група українців прямує до Кувейту.

“Зараз 201 українець знаходиться на Близькому сході і в регіоні Затоки, і ще 34 готові до направлення”, – сказав Зеленський.

За його словами, ці українці є воєнними експертами, які знають як можна допомогти та як захищатися від іранських ударних дронів типу “Шахед”.

Крім того, Україна працює з кількома іншими країнами – угоди вже укладені.

“Ми не хочемо, аби цей терор іранського режиму проти його сусідів досяг успіху. І я відправив цих воєнних експертів у відповідь на запит від наших партнерів, у тому числі від Сполучених Штатів”, – наголосив Зеленський.

Він додав, що це частина угоди щодо дронів, яку Україна запропонувала США, і над якою велася спільна робота. Документ досі перебуває “на порядку денному” для підписання.

“І ми готові запропонувати схожі угоди усім нашим надійним партнерам від практичної співпраці щодо безпілотників до майбутніх оборонних альянсів”, – резюмував Зеленський.

Допомога країнам Близького Сходу

Як повідомляв УНІАН, країни Близького Сходу зацікавлені в українських дронах-перехоплювачах, які є дешевим засобом для збиття “Шахедів”. Після цього Іран вже встиг заявити, що Україна стане “законною і правомірною ціллю” для атак, якщо надасть допомогу Ізраїлю. 

Зеленський наголошує, що відправка українців до арабських країн не є ознакою того, що Україна воює з Іраном.

Вас також можуть зацікавити новини:

Рішення Сполучених Штатів Америки про удар по стратегічно важливому іранському острову Харг було “надзвичайно ефективним”.

Таку заяву зробив американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем у соцмережі Х. За його словами, спроба Ірану закрити Ормузьку протоку здійснюється на його власний ризик. 

“Рішення президента Трампа перенести бойові дії на острів Харг – перлину іранської нафтогазової економіки – було необхідним, сміливим і, на мій погляд, надзвичайно ефективним”, – пояснив він.

Ліндсі Грем стверджує, що цей удар допоможе скоротити тривалість війни на Близькому Сході.

“У військовій справі рідко трапляється, щоб ворог надав тобі таку єдину ціль, як острів Харг, яка могла б кардинально змінити результат конфлікту. Якщо Іран втратить контроль або здатність керувати своєю нафтовою інфраструктурою з острова Харг, його економіка буде знищена. Той, хто контролює острів Харг, контролює долю цієї війни”, – резюмував він. 

Війна на Близькому Сході

На тлі війни з Іраном Ізраїль зіткнувся з серйозним дефіцитом ракет-перехоплювачів. Тепер Тегеран додає до своїх ракет касетні боєприпаси, що може прискорити вичерпання ізраїльських запасів.

Водночас сенатор-республіканець Кріс Мерфі вважає, що президент США Дональд Трамп втратив контроль над війною проти Ірану. Тегеран вже атакував низку нафтових обʼєктів. На тлі того, що у країн Перської затоки закінчуються перехоплювачі, здатні зупинити іранські ракети та дрони, незабаром вразливими стануть і інші нафтові об’єкти.

Вас також можуть зацікавити новини:

Внаслідок нещодавніх ударів Ізраїлю по авіабазі в Ірані було знищено кілька знищених винищувачів F-14 американського виробництва.

Про це повідомляє Business Insider із посиланням на супутникові знімки компанії космічної розвідки Vantor. На кадрах видно уламки щонайменше двох винищувачів F-14 Tomcat на пероні 8-ї тактичної авіабази в Ісфахані. Це місто розташоване в центральній частині Ірану.

Зазначається, що уражена база є центром базування флоту “старовинних F-14 іранських ВПС”

“Знімок, зроблений 22 лютого, до початку конфлікту, показує розкидані Tomcats і те, що Vantor ідентифікувала як F-7, експортну версію китайського Chengdu J-7. Щонайменше два літаки F-14 були знищені в результаті авіаударів – один з літаків був повністю замінений величезним слідом від опіку. Кілька літаків F-7 також були атаковані”, – йдеться в матеріалі. 

Видання зазначає, що армія Ізраїлю повідомила про удари по аеропорту Ісфахану в неділю, 9 березня. За два дні до цього було атаковано більше десятка іранських літаків в аеропорту Мехрабад в Тегерані.

Примітно, що авіапарк іранських F-14 був під прицілом і під час конфлікту, який спалахнув між країнами у червні 2025 року.

Наразі Іран є єдиним оператором F-14, виготовленого оборонним гігантом Northrop Grumman.

Як Іран отримав американські F-14

Літак був введений в експлуатацію ВМС США в 1970-х роках і використовували його до 2006 року. Цей винищувач був призначений для запуску з авіаносців. Згодом Пентагон замінив F-14 на F/A-18 Super Hornet. 

“США продали Ірану майже 80 літаків F-14 за кілька років до іранської революції 1979 року, яка поклала кінець партнерству між двома країнами. З того часу флот Тегерана поступово зменшувався через зростання проблем з технічним обслуговуванням і логістикою. Зараз вважається, що залишилося лише кілька десятків літаків, хоча точна цифра невідома”, – пояснює автор матеріалу. 

Іранські повітряні сили є здебільшого застарілми, з огляду на міжнародні санції. По суті повітряний флот країни – це мішанина зі старих американських F-14 і F-5, та літаків радянської епохи, таких як Су-24 і МіГ-29. З огляду на обмежені можливості в повітрі, Тегеран покладається на балістичні ракети та ударні дрони.

Війна на Близькому Сході

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що в Ірані практично не залишилося цілей для ударів. За його словами, військова операція проти країни є “розплатою”. Крім того, він стверджує, що Іран нібито прагнув захопити весь Близький Схід. 

Примітно, що за перші шість днів війни проти Ірану США витратили щонайменше 11,3 млрд доларів. Для розуміння, якщо порівнювати цю суму з витратами Україну на війну у 2025 році, цих коштів вистачило б приблизно на два місяці.

Вас також можуть зацікавити новини:

Європа зробить стратегічну помилку, якщо спробує стримати стрімке зростання цін на енергоносії, повернувшись до російських викопних паливних ресурсів. Про це заявила в середу президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає Reuters.

“Під час нинішньої кризи деякі стверджують, що ми повинні відмовитися від нашої довгострокової стратегії і навіть повернутися до російського викопного палива. Це було б стратегічною помилкою”, – сказала фон дер Ляєн під час промови в Європейському парламенті.

Вона додала, що Європейський Союз готує варіанти зниження цін на енергоносії, зокрема, більш ефективне використання угод про купівлю електроенергії, заходи державної підтримки та субсидії або обмеження цін на газ.

Російські газ та нафта у Європі – останні новини

Палкий поціновувач російських газу та нафти, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на початку тижня звернувся до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з закликом скасувати всі санкції проти російської енергетики. Орбан вважає, що це дозволить запобігти зростанню цін на дизельне паливо та бензин в Європі.

Про скасування частини санкцій щодо російської нафти заговорив і президент США Дональд Трамп. Очільник Білого дому не виключає можливість, що санкції не доведеться вводити знову.

Водночас європейський комісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс закликав Вашингтон зберегти обмеження цін на російську нафту, оскільки “протилежне рішення буде самовбивчим”, а Росія є агресором у війні проти України.

Вас також можуть зацікавити новини:

Військові удари США та Ізраїлю по Ірану і атаки Тегерана у відповідь можуть вплинути на енергопостачання та знову активізувати в Європейському Союзі дебати щодо заборони імпорту російського газу.

Як пише Reuters, ціни на європейський газ цього тижня зросли на 75%, досягнувши багаторічних максимумів, оскільки бойові дії в Ірані та навколо нього вплинули на експорт газу з країн Перської затоки. Катар, крупний експортер скрапленого природного газу (СПГ), 2 березня зупинив виробництво. 

“ЄС чітко заявив, що хоче звільнитися від російської нафти та газу, але події останніх трьох-чотирьох днів також були складними. З огляду на геополітичну ситуацію, яку ми бачимо зараз, я вважаю, що дебати відродяться”, – заявив міністр енергетики Норвегії Тер’є Осланд на конференції в Осло.

Країни Європейського Союзу минулого місяця остаточно схвалили заборону на імпорт газу з Росії, яка має набути повної сили не пізніше кінця 2027 року.

Норвегія, що є найбільшим виробником газу в Європі, задовольняє близько 30% попиту. Вона також постачає близько 20% нафти континенту.

Високопоставлений чиновник Корпусу вартових ісламської революції Ірану заявив, що Тегеран обстріляє будь-яке судно, яке намагатиметься пройти через Ормузьку протоку на південному кінці Перської затоки. Цей маршрут використовують танкери з Катару, який забезпечуэ близько 20% світових поставок СПГ.

Загострення на Близькому Сході – останні новини

Ціни на природний газ в Європі зросли на 34% на тлі невизначеності щодо того, як на довго буде зупинено експорт з найбільшого в світі заводу з виробництва скрапленого газу в Катарі. У порівнянні ж з закриттям торгів 27 лютого ціни на “блакитне паливо” у Європі зросли на 70%.

Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) погрожує підняти ціни на нафту до 200 доларів. Там обіцяють атакувати нафтопроводи і не дозволити  “жодній краплі нафти залишити регіон”. 

Вас також можуть зацікавити новини:

У Сполучених Штатах Америки розкрили конкретні цілі військової операції в Ірані. Зокрема, Вашингтон хоче гарантувати, що близькосхідна країна ніколи не отримає ядерну зброю. 

Відповідну заяву зробила в соцмережі Х прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт. За її словами, також США прагнуть повного знищення ракетного арсеналу Ірану та ліквідації всієї ракетної промисловості країни.

Серед інших цілей Америки Левітт виділила такі:

• Знищення військово-морського флоту Ірану.
• Позбавлення підконтрольних Ірану угруповань можливості дестабілізувати регіон та атакувати американські сили.
• Кінець виготовленню саморобних вибухових пристроїв, які стали причиною загибелі тисяч американців.
• Запобігання загрозі з боку “режиму та його терористичних лідерів” для Америки та основних інтересів національної безпеки США.

Вона нагадала, що за час операції “Епічна лють” вже було ліквідовано 49 найвищих керівників Ірану. Серед них і верховний лідер Алі Хаменеї. 

“Зрештою, хоча операція “Опівнічний молот” (удари США по ядерних обʼєктах Ірану у червні 2025 року, – ред.) і знищила основні ядерні об’єкти Ірану, режим був повністю відданий відновленню своєї ядерної програми і відмовився укласти угоду, незважаючи на місяці інтенсивних переговорів і добросовісних зусиль провідних переговірників президента Трампа”, – додала речниця Білого дому. 

Операція США в Ірані: основні удари ще попереду

Тим часом держсекретар США Марко Рубіо під час спілкування з пресою заявив, що найсильніші удари американських військ по Ірану ще попереду. Він наголосив, що наступна фаза “буде ще більш жорстокою”.

“У нас є цілі. Ми будемо робити це стільки, скільки потрібно для досягнення цих цілей, і ми їх досягнемо. Світ стане безпечнішим місцем, коли ми завершимо цю операцію”, – зазначив Рубіо.

За словами держсекретаря США, ключова місія полягає у знищенні балістичних ракет Ірану  і можливостей їхнього виробництва. Крім того, Штати хочуть усунути загрозу, яку становить для світового судноплавства військово-морський флот близькосхідної країни. 

 “Тим не менш, ми не будемо проти – ми не будемо засмучені – і сподіваємося, що іранський народ зможе повалити цей уряд і створити нове майбутнє для своєї країни. Ми б дуже хотіли, щоб це стало можливим”, – додав він. 

Бойові дії на Близькому Сході – інші новини 

Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові “розбивають Іран вщент”. За його словами, Штати трохи випереджають графік операції. Водночас удари Ірану по інших країнах регіону американський лідер назвав “найбільшою несподіванкою”. 

В одному з коментарів ЗМІ Трамп сказав, що не виключає відправки наземних військ США до Ірану, якщо це буде необхідно. 

Тим часом президент України Володимир Зеленський заявив про готовність допомогти Близькому Сходу у відбитті атак іранських дронів.

Вас також можуть зацікавити новини:

Іран демонструє зростаючі можливості для далекобійних ударів, і це стосується не лише Близького Сходу, а й потенційно частини Європи. 

Як пише Defense Express, під час атак на Ірак, Кувейт, Бахрейн, Катар, ОАЕ, Саудівську Аравію, Йорданію та Ізраїль Тегеран уже застосував сотні балістичних ракет і дронів. Крім того, фіксувалася атака безпілотниками по британській авіабазі на Кіпрі. Це змушує оцінювати не лише поточну інтенсивність ударів, а й їхню потенційну географію.

За даними аналітиків, найбільш далекобійними в іранському арсеналі вважаються ракети середньої дальності – Khorramshahr, Sejjil, Ghadr та Emad. За заявленими характеристиками, їхня дальність становить приблизно 1700–2000 км, а бойова частина – від 750 до 850 кг.

Окремо вирізняється Khorramshahr – із заявленою бойовою частиною до 1800 кг при дальності близько 2000 км. Якщо ж зменшити вагу бойової частини, теоретично ця ракета може долати до 3000 км.

“Таким чином з північного заходу Ірану балістичними ракетами середньої дальності Тегеран може атакувати Грецію, Болгарію, Румунію, де також знаходяться американські бази, а також Україну та Молдову”, – зазначають експерти.

Якщо ж припустити дальність у 3000 км, йдеться у публікації, то зона ризику розширюється на значну частину Центральної Європи – включно з Німеччиною та Італією.

Водночас кількість таких ракет, імовірно, обмежена. У Європі протидіяти їм мають елементи американської ПРО, зокрема комплекс Aegis Ashore з ракетами SM-3 у Румунії (Девеселу), а також есмінці класу Arleigh Burke у Середземному морі. Німеччина, своєю чергою, отримала ізраїльську систему ПРО Arrow 3, яка наприкінці 2025 року досягла попередньої операційної готовності.

Іран також має крилаті ракети Soumar, дальність яких оцінюється у 2000–3000 км. Проте їх бойове застосування виглядає або обмеженим, або ж рівень перехоплення настільки високий, що ці ракети фактично не відіграють ключової ролі у нинішніх ударах.

Найбільш масовим і гнучким інструментом далекобійних атак залишаються безпілотники. Зокрема, Shahed 136 має дальність до 2500 км і є одним із найбільш далекобійних дронів Ірану.

Інші моделі – Arash-2 (також відомий як Kian 2) із дальністю 1000–1600 км та реактивний Karrar із дальністю близько 1000 км – мають менший радіус дії.

Втім, для ударів по Європі іранські дрони мали б перетнути повітряний простір Іраку, Сирії та Йорданії, де діють системи ППО, або ж рухатися через Кавказ і Туреччину. Навіть у разі такого маршруту їхня досяжність дозволяє теоретично створювати ризики для країн Балканського регіону.

“Для їх прольоту у бік Європи вони мають подолати зони повітряного контролю над Іраком, Сирією та Йорданією, над якими вочевидь збиваються дрони, що летять атакувати Ізраїль. Або через повітряний простір Вірменії, Грузії та/або Туреччини, після чого в них ще залишиться запас дальності для атаки балканських країн”, – пише Defence Express.

Як війна на Близькому Сході може вплинути на Україну

Президент Володимир Зеленський заявив журналістам, що наразі від партнерів не було сигналів про зменшення кількості поставок ракет PAC-3 для України на тлі війни на Близькому Сході.

Водночас український лідер зазначив, що сьогодні розмовляв з канцлером Німеччини та підіймав це питання, бо воно турбує Україну. Союзники нашої країни, додав Зеленський, розуміють, що “для нас це наше життя”.

Вас також можуть зацікавити новини:

Індійські державні нафтопереробні компанії та урядові чиновники у вихідні провели зустріч, на якій обговорювали війну в Ірані, яка майже повністю зупинила постачання через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg. 

Третій за величиною імпортер нафти у світі розглядає варіанти, які включають чергове звернення до Росії. Наразі російські танкери перебувають поблизу вод Індії. Станом на кінець минулого тижня в азійських водах знаходилося близько 9,5 мільйона барелів російської нафти.

Нагадаємо, Індія стала найважливішим покупцем російської “‎морської”‎ нафти після вторгнення РФ в Україну, але країна скорочувала закупівлі у відповідь на тиск США – особливо після торговельної угоди з США минулого місяця, яка фактично скасувала каральні мита.

Відтоді Індія зводить закупівлі російської нафти до мінімуму. У лютому країна завантажувала трохи більше 1 мільйона барелів на день – приблизно половину від обсягу імпорту на піку та найнижчий показник із вересня 2022 року. Значну частину Індія компенсувала нафтою з Близького Сходу.

Представники Міністерства нафти та природного газу Індії кажуть, що Нью-Делі має запаси, яких вистачить приблизно на два тижні. Вони наполягають на тому, щоб Міністерство закордонних справ країни домоглося певної свободи дій від Вашингтона. 

За словами фахівців, індійські переробники мають кілька варіантів. Серед них – використання стратегічного резерву нафти, прискорення поставок із Венесуели та тиск на внутрішніх виробників, щоб підвищити видобуток. 

Експерти додали, що індійські нафтопереробники також просять національну нафтову компанію Саудівської Аравії Saudi Aramco відправляти більше сирої нафти через трубопровід до порту Янбу, що дозволило б уникнути Ормузької протоки.

Джерела Bloomberg повідомили, що якщо криза триватиме та надалі обмежуватиме постачання, уряд Індії може розглянути обмеження експорту палива, щоб забезпечити внутрішніх споживачів. Чиновники також можуть натиснути на приватну компанію Reliance Industries Ltd., щоб вона направила більше палива на внутрішній ринок. 

Раніше стало відомо, що Індія поповнює стратегічний нафтовий резерв, але його обсяг значно менший, ніж у Китая. Міністр нафти Гардіп Пурі минулого місяця повідомив, що Індія має близько 30 мільйонів барелів – еквівалент шести днів споживання. 

Резерв обмежується сирою нафтою, тобто офіційні запаси не включають зріджений нафтовий газ (LPG) чи зріджений природний газ (LNG). У поєднанні з великим обсягом попиту це робить країну особливо вразливою до затяжної війни на Близькому Сході.

За даними компанії Kpler, через Ормузьку протоку проходить приблизно 2,5–2,7 мільйона барелів нафти на день, призначеної для Індії. Майже дві третини постачань LNG та близько 95% постачань LPG також надходять із Близького Сходу, здебільшого через цей стратегічний вузол.

Війна в Ірані та ціни на енергоносії – останні новини

Війна в Ірані розігнала ціни на нафту до чотирирічного максимуму.  За даними порталу Іnvesting, станом на 10:30 за київським часом вартість нафти марки Brent зросла майже на 10%, до 79,97 долара за барель. Американська нафта марки WTI підскочила майже 9%, до 73 доларів за барель.

Bloomberg зазначає, що рух танкерів Ормузькою протокою, через яку транспортується 20% виробленої у світі нафти, майже зупинився. Судовласники та трейдери взяли паузу через поширення конфлікту.

Раніше експерти попереджали, що війна в Ірані може спричинити найбільший нафтовий шок за останні роки. Аналітики прогнозували, що ціни можуть піднятися до 100 доларів.

Вас також можуть зацікавити новини:

Удари США та Ізраїлю по об’єктах Ісламської Республіки Іран вже призвели до найсерйознішої загрози глобальній нафтовій логістиці з часів “танкерної війни” 1987–1988 років. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вчора почав транслювати повідомлення, що прохід через Ормузьку протоку заборонено.

Тут важливо розуміти, що мова не про класичну (в юридичному та військовому сенсі) блокаду, не фізичне перекриття кораблями чи мінування фарватеру. Іран застосував VHF-блокаду – правову “сіру зону”. Тобто, прохід можливий фізично, але він автоматично стає незастрахованим, оскільки страховики Lloyd’s of London і UK P&I Club визнають маршрут “war risk zone”. А без страхування танкери не можуть здійснювати рейси.

Це одразу мало практичні наслідки. Деякі компанії, як японські Nippon Yusen (NYK Line), Mitsui O.S.K. Lines і Kawasaki Kisen Kaisha (K Line), наказали танкерам чекати поза протокою…

Чому Ормузька протока така критична для світу і чому її легко заблокувати?

Ця протока – вузький морський коридор, що з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Вся її ширина – 33 км, але ширина власне судноплавного коридору – лише 3 км (!!!) в кожному напрямку. Через це вузьке місце проходить близько 20–21 млн барелів нафти на день. Це приблизно 20% світового споживання.

Ормузька протока – шлях майже всього експорту Катару LNG (це – 77 млн тонн на рік). Плюс багато країн критично залежні від цього маршруту: Саудівська Аравія (експорт з Ras Tanura); Ірак (Basra Oil Terminal); Кувейт; ОАЕ (порт Fujairah частково обходить протоку); Катар і власне сам Іран.

Головні покупці – Китай (понад 11 млн барелів на день імпорту), Індія (5 млн барелів), Японія і Південна Корея.

Навіть часткове порушення руху викликає глобальний шок.

Вочевидь, тому удари по Ірану були завдані у суботу, коли біржі ICE (Лондон) і NYMEX (Нью-Йорк) закриті. Це означає, що повний ціновий ефект буде видно лише після відкриття торгів у понеділок.

Україну тут найбільше цікавить тривалість кризи та її вплив на нафтові ціни, адже саме це визначає здатність РФ фінансувати війну. Розгляньмо три ключові сценарії.

Перший – коротка криза. Він – найкращий для України. Якщо ціна Brent короткостроково зростає, приміром, до 80 доларів за барель, то російський Urals піднімається до десь 65 доларів за барель. В такому сценарії додатковий дохід РФ становитиме, приблизно, 23 млн доларів на день. І це не критична сума для фінансування війни.

До того ж, після деескалації ціни можуть повернутися 70 доларів за барель Brent, як це вже було торік влітку. Коли “постріляли і розійшлися”.

Другий сценарій – тривала криза, але без руйнування нафтової інфраструктури. Коли сторони продовжать обмінюватись ударами, але нафту не зачіпатимуть. І хоча страхування танкерів на фрахт дуже зростає, паралельно в такому варіанті ОПЕК+ приймає заходи з нарощування видобутку в країнах, далеких від конфлікту, і частково перекриває дефіцит. Голоси за зняття санкцій з РФ посилюються, але помірно. Росія отримує можливість забрати частину іранського експорту до Китаю.

В таких умовах можна припустити, що Brent стабілізується на рівні 90 доларів за барель, а Urals піднімається до 80. Отже, РФ додатково може отримати до 94 млн доларів на день…

Але найгірший для України сценарій – масштабна ескалація та фактичне перекриття Ормузької протоки. Масові атаки на енергетичні об’єкти сторін – від свердловин та НПЗ до нафтосховищ та танкерів (вже перші дні показали, що стан ПВО монархій заливу не зможе зупинити такі дії)

Отже, за такого сценарію танкерний рух в регіоні практично зупинений, а американські конвої ситуацію не рятують.

Всі рухи по відмові від російської нафти теж поставлять на “стоп”. А Європа, через зростання цін на паливо, цілком ймовірно, може піти на скасування якихось антиросійських санкцій (про голосування за нові пакети не може йти мова, адже і продовження старих може провалитись).

За такого сценарію, втрата світових поставок до 15–20 млн барелів на день лише незначно компенсується ОПЕК. При цьому Brent може зрости до 110-120 доларів за барель, а Urals може продаватися по 100-110. Отже, Росія зможе заробляти понад 500 млн доларів на день додатково. І, вочевидь, усе це піде на війну з Україною.

Таким чином, для України критично важливо, щоб криза була короткою. Тоді це не призведе до довготривалого дефіциту нафти, Росія не отримає надприбутків і не матиме важелів впливу на своїх друзів в Європі для скасування санкцій.