Індійські державні нафтопереробні компанії та урядові чиновники у вихідні провели зустріч, на якій обговорювали війну в Ірані, яка майже повністю зупинила постачання через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg. 

Третій за величиною імпортер нафти у світі розглядає варіанти, які включають чергове звернення до Росії. Наразі російські танкери перебувають поблизу вод Індії. Станом на кінець минулого тижня в азійських водах знаходилося близько 9,5 мільйона барелів російської нафти.

Нагадаємо, Індія стала найважливішим покупцем російської “‎морської”‎ нафти після вторгнення РФ в Україну, але країна скорочувала закупівлі у відповідь на тиск США – особливо після торговельної угоди з США минулого місяця, яка фактично скасувала каральні мита.

Відтоді Індія зводить закупівлі російської нафти до мінімуму. У лютому країна завантажувала трохи більше 1 мільйона барелів на день – приблизно половину від обсягу імпорту на піку та найнижчий показник із вересня 2022 року. Значну частину Індія компенсувала нафтою з Близького Сходу.

Представники Міністерства нафти та природного газу Індії кажуть, що Нью-Делі має запаси, яких вистачить приблизно на два тижні. Вони наполягають на тому, щоб Міністерство закордонних справ країни домоглося певної свободи дій від Вашингтона. 

За словами фахівців, індійські переробники мають кілька варіантів. Серед них – використання стратегічного резерву нафти, прискорення поставок із Венесуели та тиск на внутрішніх виробників, щоб підвищити видобуток. 

Експерти додали, що індійські нафтопереробники також просять національну нафтову компанію Саудівської Аравії Saudi Aramco відправляти більше сирої нафти через трубопровід до порту Янбу, що дозволило б уникнути Ормузької протоки.

Джерела Bloomberg повідомили, що якщо криза триватиме та надалі обмежуватиме постачання, уряд Індії може розглянути обмеження експорту палива, щоб забезпечити внутрішніх споживачів. Чиновники також можуть натиснути на приватну компанію Reliance Industries Ltd., щоб вона направила більше палива на внутрішній ринок. 

Раніше стало відомо, що Індія поповнює стратегічний нафтовий резерв, але його обсяг значно менший, ніж у Китая. Міністр нафти Гардіп Пурі минулого місяця повідомив, що Індія має близько 30 мільйонів барелів – еквівалент шести днів споживання. 

Резерв обмежується сирою нафтою, тобто офіційні запаси не включають зріджений нафтовий газ (LPG) чи зріджений природний газ (LNG). У поєднанні з великим обсягом попиту це робить країну особливо вразливою до затяжної війни на Близькому Сході.

За даними компанії Kpler, через Ормузьку протоку проходить приблизно 2,5–2,7 мільйона барелів нафти на день, призначеної для Індії. Майже дві третини постачань LNG та близько 95% постачань LPG також надходять із Близького Сходу, здебільшого через цей стратегічний вузол.

Війна в Ірані та ціни на енергоносії – останні новини

Війна в Ірані розігнала ціни на нафту до чотирирічного максимуму.  За даними порталу Іnvesting, станом на 10:30 за київським часом вартість нафти марки Brent зросла майже на 10%, до 79,97 долара за барель. Американська нафта марки WTI підскочила майже 9%, до 73 доларів за барель.

Bloomberg зазначає, що рух танкерів Ормузькою протокою, через яку транспортується 20% виробленої у світі нафти, майже зупинився. Судовласники та трейдери взяли паузу через поширення конфлікту.

Раніше експерти попереджали, що війна в Ірані може спричинити найбільший нафтовий шок за останні роки. Аналітики прогнозували, що ціни можуть піднятися до 100 доларів.

Вас також можуть зацікавити новини:

Велика Британія на четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого, оголосила про запровадження найбільшого пакета санкцій проти РФ з 2022 року. Про це йдеться на сайті британського уряду.

Зазначається, що Лондон оголосив про майже 300 нових санкцій, спрямованих проти ключових джерел доходів Росії від енергетики, включаючи експорт нафти, та ключових постачальників військового обладнання, яке використовується у війні.

Зокрема, під обмеження потрапила одна з найбільших у світі нафтопровідних компаній – “Транснєфть”, яка транспортує понад 80% російського експорту нафти. Це має ще більше ускладнити Росії пошук покупців для “чорного золота”, якуе вже і так під санкціями. 

За даними британського уряду, міжнародні санкції вже позбавили Володимира Путіна понад 450 млрд доларів, що еквівалентно фінансуванню ще двох років війни. При цьому доходи Росії від нафти нині найнижчі з 2020 року, а економіка країни стагнує.

Нові обмеження також спрямовані проти мережі суден і компаній, що допомагають РФ обходити санкції та торгувати нафтою. Під санкції на “тіньовий флот” потрапили 175 компаній нафтової мережі 2Rivers, а також 48 танкерів, які перевозять російську нафту.

Крім того, санкції стосуються:

• 49 юридичних та фізичних осіб, причетних до підтримки військової машини Росії та постачанням компонентів для зброї і дронів, включаючи міжнародних постачальників, які надають життєво необхідні товари, компоненти та технології для російських дронів та іншої зброї;
• трьох компаній у сфері цивільної ядерної енергетики;
• шести об’єктів у російській галузі скрапленого природного газу (СПГ);
• дев’яти російських банків, які обробляють міжнародні платежі, важливі для фінансування війни.

Санкції проти Росії – головні новини

У Євросоюзі досі не можуть ухвалити новий пакет санкцій проти РФ, який фокусується на енергетичному секторі, фінансових послугах і торгівлі Росії. 

22 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт заблокує 20-й пакет санкцій проти Росії. Він зазначив, що його країна не дозволить ухвалювати важливі для Києва рішення, поки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини та Словаччини трубопроводом “Дружба”. Проте міністри закордонних справ Євросоюзу закликатимуть Будапешт переглянути своє рішення про блокування наступного пакету санкцій проти Москви.

Водночас 23 лютого Європейський Союз продовжив дію санкцій проти Російської Федерації ще на рік – до 24 лютого 2027 року. 

Вас також можуть зацікавити новини:

У пʼятницю Верховний суд США завдав найсильнішого удару по президенту Дональду Трампу, постановивши, що він не має повноважень використовувати надзвичайні повноваження для введення мит. 

Як пише Financial Times, таке рішення стало ударом по одному з найважливіших напрямків президентства Трампа та показало рідкісну спробу суду обмежити його владу після того, як американський лідер понад рік впроваджував політику за допомогою багатьох виконавчих наказів та посилаючись на рідко використовувані закони. 

“Найвпливовіша судова інстанція Америки, яка в цілому симпатизувала зусиллям Трампа щодо здійснення виконавчої влади, в основному дозволяла безперешкодно реалізовувати програму його другого терміну. П’ятничне рішення різко порушує цю динаміку”, – зауважили у матеріалі.

Водночас Трамп наголосив, що судді є “ганьбою” і що на них вплинули іноземні інтереси. 

Які ще інструменти залишилися у Трампа для введення мит?

Рішення суду змушує адміністрацію Трампа шукати альтернативні інструменти для введення мит, проте жоден з них не може бути застосований так швидко і просто, як Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження США (IEEPA), що збільшує ймовірність невеликої затримки зі збором мит. 

“Інші торговельні закони США зазвичай вимагають періоду перегляду та вивчення, перш ніж мита можуть бути застосовані до іноземних товарів”, – пояснили у FT.

У виданні нагадали, що в пʼятницю президент США заявив, що підпише указ про введення 10% глобального мита відповідно до розділу 122 Закону про торгівлю 1974 року на додаток до мит, які вже стягуються.

Крім того, Трамп заявив, що ініціює нові торговельні розслідування, які можуть призвести до введення низки додаткових мит. 

“Окрім розділу 122, Інститут Катона виділив розділ 338 Закону про тарифи 1930 року, який дозволяє президенту вводити мита до 50% на країни, що дискримінують американську торгівлю, як найбільш ймовірний шлях, яким піде адміністрація. Розділ 122 дозволяє Трампу негайно ввести мита до 15% на строк до 150 днів без необхідності проведення тривалих розслідувань, які вимагаються для інших секторальних мит на такі товари, як сталь і алюміній, відповідно до розділу 232 Закону про розширення торгівлі”, – підкреслили у FT.

В Інституті додали, що такий негайний варіант, швидше за все, буде “досить привабливим” для Трампа, однак там нагадали про “підступ”, який полягає у тому, що 15% мита діють лише впродовж 150 днів, після чого для їхнього продовження потрібне голосування в Конгресі.

Водночас торгові аналітики попередили, що навіть альтернативні правові шляхи, включаючи статтю 122, будуть менш всеосяжними, ніж мита IEEPA, які Верховний суд визнав недійсними в п’ятницю.

“Ці інструменти не є такими широкими і всеосяжними, як IEEPA, і існує ймовірність, що в порівнянні зі скасованими тарифами IEEPA, нові мита матимуть розбіжності як у термінах, так і в обсязі”, – пояснив Сем Лоу, керівник відділу торгівлі консалтингової компанії Flint Global. 

Що цьому передувало

Як писав УНІАН, 20 лютого Верховний суд США “обнулив” усю торговельну політику Трампа останнього року. Зокрема судді дійшли висновку, що Білий дім неправильно зрозумів старий закон про надзвичайні повноваження президента.

“На тлі чітких і обмежених повноважень уряд тлумачить IEEPA (закон 1977 року про повноваження президента щодо торговельної політики в умовах надзвичайної економічної ситуації – УНІАН) як надання президенту права одноосібно встановлювати необмежені тарифи та змінювати їх на власний розсуд. Таке тлумачення означало б трансформаційне розширення повноважень президента в галузі тарифної політики”, – зазначили у рішенні суду. 

Вас також можуть зацікавити новини: