Ринки відреагували на ситуацію навколо мит Трампа і повернення китайських ринків.
Мідь відреагувала на рішення Верховного суду щодо мит Трампа / фото ua.depositphotos.com
Ціни на недорогоцінні метали зросли. Цьому сприяло відновлення роботи китайських ринків після святкування Місячного Нового року та оптимізм трейдерів у зв’язку з можливим зниженням мит США.
Видання Bloomberg пише, що станом на 6:01 за київським часом мідь подорожчала на 1,9% до 13 116 доларів за тонну. Таким чином, 1 кілограм металу коштував 13,12 долара.
Китай зіткнеться з менш суворими санкціями, що буде стимулювати експорт металоємних товарів з країни, оскільки адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала ввести 15%-ве мито після того, як Верховний суд визнав попередні мита незаконними.
“Верховний суд США скасував найбільш економічно ефективний тарифний інструмент, але не новий тарифний режим в цілому. Як не дивно, але зараз в якості головних переможців виступають країни Глобального Півдня і Китай”, – відзначають аналітики Allianz SE.
Ціни на метали – останні новини
13 лютого ціни на алюміній почали знижуватися. Причиною зниження цін стали плани президента Дональда Трампа скоротити деякі американські мита на сталь і алюміній.
17 лютого золото подешевшало більш ніж на 2%. Новий рік у Китаї вплинув на ліквідність, а послаблення геополітичної напруженості та зміцнення долара посилили тиск.
19 лютого ціни на мідь пішли вниз, тому що засідання Федеральної резервної системи США послабило перспективи подальшого зниження процентних ставок і негативно вплинуло на прогнози попиту.
Старі ядерні комплекси 1960-років зараз активно модернізують та розширюють.
В Китаї є достатньо місць, де можна приховано розмістити стратегічні об’єкти / фото pxhere.com
Китай активно будує приховані ядерні комплекси у віддалених гірських долинах південно-західної провінції Сичуань. Про це пише The New York Times, посилаючись на супутникові знімки.
Одним із ключових об’єктів, що привернув увагу журналіств та експертів, є долина Цзитун, де китайські інженери зводять нові бункери та захисні вали. Супутникові дані показують численні труби, що вказують на роботу з високонебезпечними матеріалами – ймовірно, там виготовляють звичайну вибухівку, яка використовується як детонатор у ядерних боєголовках.
Ще один об’єкт, Пінгтонг, оточений подвійною огорожею, спеціалізується на виробництві ядерних боєголовок з плутонієм. Центральна споруда з вентиляційною трубою висотою 117 метрів була недавно відремонтована: додані нові вентиляційні отвори та теплорозсіювачі. Поруч триває активне будівництво, а над входом видніється гігантський напис слів лідера Китаю Сі Цзіньпіна: “Залишайтеся вірними основоположній справі та завжди пам’ятайте про нашу місію”. Цей заклик, видимий з космосу, символізує ідеологічну основу ядерної експансії.
Ці комплекси – лише частина мережі секретних об’єктів, створених ще в 1960-х роках за проєктом Мао Цзедуна “Третій фронт”. Тоді десятки тисяч вчених вирубували в горах лабораторії, щоб захистити ядерну програму від ударів США чи СРСР. Після розрядки 1980-х багато з них скоротили, але з 2019 року модернізація прискорилася.
“Зміни, які ми бачимо на цих об’єктах, відповідають ширшим цілям Китаю стати світовою наддержавою. Ядерна зброя є невід’ємною частиною цього”, – зазначає Ренні Баб’ярз, експерт з геопросторової розвідки.
За оцінками Пентагону, Китай вже має понад 600 боєголовок і планує подвоїти цей показник до 2030 року. Хоча це менше, ніж арсенали США чи Росії, зростання викликає тривогу в Вашингтоні. Заступник держсекретаря Томас Г. Ді Нанно звинуватив Пекін у таємних ядерних випробуваннях, що порушують глобальний мораторій.
“Китай хоче опинитися в такому становищі, коли, на його думку, він значною мірою захищений від ядерного тиску з боку Сполучених Штатів”, – коментує Майкл С. Чейз з RAND Corporation.
Агресивні наміри Китаю: останні новини
Як писав УНІАН, нещодавно лідер КНР Сі Цзіньпін усунув із вищого військового керівництва впливового генерала, який, ймовірно, був останньою внутрішньою перешкодою для планів щодо потенційного вторгнення на Тайвань. На думку західних експертів, це свідчить про консолідацію в руках Сі повного контролю над армією і зростання його впевненості у можливості силового “возз’єднання” острова з Китаєм.
Також ми розповідали, що у січні в Східнокитайському морі було зафіксовано безпрецедентну активність китайських рибальських суден. Вони вишикувалися в чітко скоординовані формації, що не відповідають звичайній рибальській діяльності і спостерігалися на супутникових знімках та судноплавних даних. Експерти пов’язують таку поведінку з діями китайської морської міліції – неформального флоту цивільних суден, що використовується Пекіном для тиску в “сірих зонах” і посилення контролю над водами без прямого застосування військової сили.
