Геологи підтвердили наявність 300 тонн запасів золота на глибині до двох кілометрів.
Поки невідомо, коли може початися видобуток з нового родовища / ілюстративне фото Вікіпедія
У Китаї глибоко під пагорбами повіту Пінцзян пролягають 40 окремих золотоносних жил. Впродовж останнього року з глибини понад двох кілометрів було витягнуто бурові керни, а всередині металевих трубок геологи виявили те, що зустрічають дуже рідко. Про це пише Daily Galaxy.
“У багатьох бурових кернах було видно золото”, – розповів Чень Рулін, геолог-розвідник з Геологічного бюро провінції Хунань.
Загалом геологи підтвердили наявність 300 тонн запасів золота на глибині до двох кілометрів, а подальші оцінки вказують на те, що на глибині трьох кілометрів родовище може перевищувати 1 000 тонн. Прогнозована вартість становить 600 млрд юанів, що приблизно дорівнює 83 млрд доларів США.
“Якщо остаточна оцінка підтвердиться, родовище Вангу перевершить південноафриканський рудник “Саут-Діп” – одне з найбільших діючих золотодобувних підприємств у світі, запаси якого становлять приблизно 900 метричних тонн. Однак різниця полягає не лише в розмірах. В одному з кернових зразків, взятих на глибині близько 2 000 метрів, у тонні руди містилося 138 грамів золота. Більшість комерційних рудників працюють із вмістом золота нижче 10 грамів на тонну”, – йдеться у матеріалі.
Також золото було виявлено під час периферійного буріння навколо основного майданчика, що свідчить про те, що родовище може простягатися далі, ніж показують поточні карти.
Проте відкриття родовища Вангу досі перебуває на стадії розвідки, адже для підтвердження повного обсягу потрібна додаткова перевірка.
“Наразі родовище Вангу є одним із найбагатших родовищ, виявлених за останні десятиліття, з видимим золотом у зразках керна та вмістом золота в руді, що перевищує середні світові показники більш ніж удесятеро. Чи підтвердиться оцінка в 1 000 тонн, залежатиме від результатів буріння, яке ще триває”, – зазначили у матеріалі.
Читайте також:
Інші цікаві матеріали
Як писав УНІАН, раніше у Норвегії знайшли дубові бочки XVII століття, які розкривають таємниці будівництва міста. Зазначається, що три дубові бочки, майже неушкоджені, з’явилися на поверхні під час проєкту з реконструкції системи водопостачання та каналізації.
Також повідомлялось, що у США вчені виявили найдавнішу у світі скамʼянілу шкіру рептилії. Така скамʼяніла шкіра є доказом того, що ранні рептилії вже задовго до появи динозаврів мали водостійку луску.
Якщо Іран очікував, що Китай, найбільший покупець його нафти і давній дипломатичний союзник, вживе рішучих заходів на його користь, то він був розчарований.
Видання зазначає, що вбивство Хаменеї було єдиним актом, що заслуговував на офіційне “засудження” Китаю / Колаж: УНІАН, фото: скріншот з відео
У фотографічній колекції президента Китаю Сі Цзіньпіна є один сувенір, який Іран рідко дарує навіть світовим лідерам, а тим більше лідерам “сатанинського Заходу”, повідомляє The Times.
Видання зазначає, що на офіційній фотографії 2016 року верховний керівник найбільшої офіційно атеїстичної держави світу Сі Цзіньпін радісно посміхається аятолі Алі Хаменеї, верховному лідеру Ісламської Республіки.
В статті додається, що тільки найближчі союзники мали право на зустріч з Хаменеї. Тому не дивно, що Цзіньпін висловив співчуття.
“Напад і вбивство верховного лідера Ірану є грубим порушенням суверенітету та безпеки Ірану. Китай рішуче виступає проти цього і засуджує це”, – вказано в заяві міністерства закордонних справ Китаю.
На думку видання, Китай повністю усвідомлює здатність Америки застосовувати силу. Проте, коли вона це робить, апарат Комуністичної партії все одно вдає здивування.
Як вказується в публікації, перша реакція Китаю на останній приклад американської політики “шоку і трепету”, після нанесення ударів, але до підтвердження смерті верховного лідера, була “глибока стурбованість”.
Відомий коментатор Зічен Ван з Центру Китаю та глобалізації в Пекіні висловив думку, що це було так, ніби обурення партії було сформульовано в Брюсселі.
“Суверенітет, безпека та територіальна цілісність Ірану повинні поважатися”, – вказувалося в першій заяві, хоча це явно не було так.
Видання припускає, що якщо Іран очікував, що Китай, найбільший покупець його нафти і давній дипломатичний союзник, вживе рішучих заходів на його користь, то він був розчарований.
По-перше, Китай не може зробити багато чого, крім військового втручання, але на нього країна не має ні бажання, ні засобів, враховуючи віддаленість від своїх берегів.
“Це яскраво нагадує про перевагу США над Китаєм у сфері жорсткої сили”, – йдеться в статті.
Додається, що спроби засудити цю операцію в Організації Об’єднаних Націй є безглуздими, оскільки США мають право вето в Раді Безпеки, як і Росія та Китай. Вони скористалися своїм правом, щоб запобігти рішучому засудженню колишнього союзника Ірану, Башара аль-Асада з Сирії, перш ніж він був повалений.
“У відповіді на напад на Іран немає ні глибокого шоку, ні сильного засудження”, – зауважив в регулярному бюлетені міністр закордонних справ Китаю Ван І.
Видання підкреслює, що вбивство глави держави – яке колись вважалося червоною лінією в міжнародних відносинах – було єдиним актом, що заслуговував на офіційне “засудження”.
Примітно, що Китай купує іранську нафту, на яку накладено санкції, із значною знижкою. Водночас, він продовжує налагоджувати тісніші загальні зв’язки з більш поступливими іранськими конкурентами, такими як Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, які є давніми союзниками США.
“З часу бомбардування Ірану США та Ізраїлем у червні минулого року Китай зосередився більше на Америці, своєму геополітичному конкуренті, ніж на Ірані, майбутнє якого буде невизначеним як за цього режиму, так і за його наступника”, – зазначає видання.
В статті йдеться, що Китай отримує дипломатичну вигоду від того, що світ вважає Америку неконтрольованим тираном. Він лише несе фінансові втрати від ціни на нафту, але перебуває в однаковому становищі з усіма іншими.
“Зрештою, Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм. Китай готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, яке з’явиться після ударів, якщо воно захищатиме постачання нафти та надаватиме пріоритет спільним економічним інтересам”, – написав цього тижня в журналі Foreign Affairs Юн Сун, директор китайської програми в американському аналітичному центрі Stimson Centre.
Однак, як вважає видання, відносини з Білим домом не підлягають обговоренню, тоді як президент США Дональд Трамп буде на посаді до січня 2029 року. Він має відвідати Пекін наприкінці цього місяця, а Цзіньпін, який вважає, що Китай принаймні вижив і, можливо, перехитрив тарифні війни Трампа, зацікавлений у збереженні рівноваги у відносинах.
Операція США та Ізраїлю в Ірані: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що експерти Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) підрахували, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану коштували бюджету Америки приблизно у 3,72 мільярда доларів. За оцінками експертів, середні витрати становили близько 891,4 мільйона доларів на добу. Додається, що за перші 100 годин операції, американські військові застосували бомби та ракети загальною вартістю приблизно 3,1 мільярда доларів. При цьому, значна частина витрат не входила до початкових планів, тому Міністерству оборони США може знадобитися додаткове фінансування.
Також ми писали, що президент США Дональд Трамп написав в соцмережі, що у США не буде жодної угоди з Іраном, окрім безумовної його капітуляції. Трамп зазначив, що метою США та союзників є зробити Іран “економічно більшим, кращим і сильнішим, ніж будь-коли раніше”. Очільник Білого дому вважає, що в Ірана буде велике майбутнє, але після капітуляції в країні мають обрати нового лідера. В такому випадку, за словами президента США, його країна, союзники та партнери готові “невпинно працювати, щоб повернути Іран із краю прірви”.
Повідомлялося, що Китай отримує від росіян допомогу з підготовкою сил для майбутнього вторгнення на Тайвань.
Путін і Сі вже не приховують свій союз і готуються до ери після Трампа / фото REUTERS
За роки повномасштабної війни підтримка Росії з боку Китаю поглибилася. Зараз на Пекін припадає 40% російського експорту нафти, активно обходяться західні санкцій, а товарообіг між країнами минулого року сягнув 250 млрд доларів.
Про це в матеріалі для The Times пише британський аналітик Роджер Бойєс. Він нагадав, що на Мюнхенській конференції з безпеки міністр закордонних справ Китаю Ван І назвав свою країну справжнім другом європи. Однак насправді Пекін кинув Москві економічний рятувальний круг, і дружба між ними є більш ніж показовою. Відомо, що від початку вторгнення РФ в Україну між країнами відбулося щонайменше 19 зустрічей чи відеоколів.
Зараз же ні російський диктатор Володимир Путін, ні лідер КНР Сі Цзіньпін не бачать сенсу приховувати теплі відносини між країнами. Правитель РФ відкрито казав, що вони планують показати військову та економічну потужність в Арктиці.
“Вони проводять військові навчання разом з Іраном поблизу Ормузької протоки, через яку до Китаю транспортується більша частина нафти. Це було зростання близькості, що почалося з жорсткої угоди – Китай за великою знижкою купував газ, який Росія більше не могла продавати Західній Європі, а потім постачав дрони подвійного призначення, вдаючи, що вони призначені лише для навчальних цілей”, – додає автор.
Крім того, РФ запропонувала Китаю побудувати 400-кілометрову ділянку сибірської залізниці в обмін на покращення доступу Китаю до корисних копалин у цьому регіоні. Згодом зʼявилися повідомлення про те, що Китай отримує від росіян допомогу з підготовкою сил для майбутнього вторгнення на Тайвань.
Виклик з боку Москви та Пекіну, які діють спільно, щоб повалити домінування США, стає дедалі більш відкритим. 73-річний Путін і 72-річний Сі вже планують еру після Трампа, якому цього року виповниться 80.
“Сі не хоче, щоб Путін програв в Україні, і не хоче, щоб Росія, яка б’є себе в груди, вимагала більш рівного статусу з Китаєм. Вони близькі, стають все ближчими, але все ще не є близнюками, з’єднаними в тазостегновому суглобі”, – акцентує Бойєс.
Насправді Китай і Росія мають більше простору для маневру, ніж Трамп. У квітні в Угорщині відбудуться вибори, які можуть ще більше посилити пропутінську ультраправу коаліцію в Європі і роздробити континент. Проміжні вибори в США можуть повпливати на мита Трампа і або спрямувати його увагу на самі Штати, або спричинити більш агресивний підхід до Китаю, вважає аналітик.
“У будь-якому разі, дует Сі-Путін готовий до дій; їхні ймовірні союзники в Ірані та Північній Кореї – не дуже. Але вони впевнені в одному: на відміну від Трампа, час на їхньому боці. Розкіш безконкурентних виборів ніколи не була такою важливою в геополітиці”, – резюмує автор.
Читайте також:
Китай і Росія – співпраця на тлі війни в Україні
За даними Bloomberg, Китай масово постачає Росії дрони, і ключовим посередником для цього став Таїланд. За перші 11 місяців 2025 року Росія імпортувала звідти дронів на 125 млн доларів – це 88% усього тайського експорту безпілотників.
Fox News писало, що поки Китай обіцяє надати Україні гуманітарну допомогу на тлі атак на енергетичну інфраструктуру з боку Росії, Пекін продовжує підтримувати Москву. Країна і надалі таємно фінансує військову машину Кремля. Росія сильно залежить від Китаю в питаннях критично важливих деталей і компонентів, що використовуються в безпілотниках та іншому військовому обладнанні.
Ринки відреагували на ситуацію навколо мит Трампа і повернення китайських ринків.
Мідь відреагувала на рішення Верховного суду щодо мит Трампа / фото ua.depositphotos.com
Ціни на недорогоцінні метали зросли. Цьому сприяло відновлення роботи китайських ринків після святкування Місячного Нового року та оптимізм трейдерів у зв’язку з можливим зниженням мит США.
Видання Bloomberg пише, що станом на 6:01 за київським часом мідь подорожчала на 1,9% до 13 116 доларів за тонну. Таким чином, 1 кілограм металу коштував 13,12 долара.
Китай зіткнеться з менш суворими санкціями, що буде стимулювати експорт металоємних товарів з країни, оскільки адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала ввести 15%-ве мито після того, як Верховний суд визнав попередні мита незаконними.
“Верховний суд США скасував найбільш економічно ефективний тарифний інструмент, але не новий тарифний режим в цілому. Як не дивно, але зараз в якості головних переможців виступають країни Глобального Півдня і Китай”, – відзначають аналітики Allianz SE.
Ціни на метали – останні новини
13 лютого ціни на алюміній почали знижуватися. Причиною зниження цін стали плани президента Дональда Трампа скоротити деякі американські мита на сталь і алюміній.
17 лютого золото подешевшало більш ніж на 2%. Новий рік у Китаї вплинув на ліквідність, а послаблення геополітичної напруженості та зміцнення долара посилили тиск.
19 лютого ціни на мідь пішли вниз, тому що засідання Федеральної резервної системи США послабило перспективи подальшого зниження процентних ставок і негативно вплинуло на прогнози попиту.
Старі ядерні комплекси 1960-років зараз активно модернізують та розширюють.
В Китаї є достатньо місць, де можна приховано розмістити стратегічні об’єкти / фото pxhere.com
Китай активно будує приховані ядерні комплекси у віддалених гірських долинах південно-західної провінції Сичуань. Про це пише The New York Times, посилаючись на супутникові знімки.
Одним із ключових об’єктів, що привернув увагу журналіств та експертів, є долина Цзитун, де китайські інженери зводять нові бункери та захисні вали. Супутникові дані показують численні труби, що вказують на роботу з високонебезпечними матеріалами – ймовірно, там виготовляють звичайну вибухівку, яка використовується як детонатор у ядерних боєголовках.
Ще один об’єкт, Пінгтонг, оточений подвійною огорожею, спеціалізується на виробництві ядерних боєголовок з плутонієм. Центральна споруда з вентиляційною трубою висотою 117 метрів була недавно відремонтована: додані нові вентиляційні отвори та теплорозсіювачі. Поруч триває активне будівництво, а над входом видніється гігантський напис слів лідера Китаю Сі Цзіньпіна: “Залишайтеся вірними основоположній справі та завжди пам’ятайте про нашу місію”. Цей заклик, видимий з космосу, символізує ідеологічну основу ядерної експансії.
Ці комплекси – лише частина мережі секретних об’єктів, створених ще в 1960-х роках за проєктом Мао Цзедуна “Третій фронт”. Тоді десятки тисяч вчених вирубували в горах лабораторії, щоб захистити ядерну програму від ударів США чи СРСР. Після розрядки 1980-х багато з них скоротили, але з 2019 року модернізація прискорилася.
“Зміни, які ми бачимо на цих об’єктах, відповідають ширшим цілям Китаю стати світовою наддержавою. Ядерна зброя є невід’ємною частиною цього”, – зазначає Ренні Баб’ярз, експерт з геопросторової розвідки.
За оцінками Пентагону, Китай вже має понад 600 боєголовок і планує подвоїти цей показник до 2030 року. Хоча це менше, ніж арсенали США чи Росії, зростання викликає тривогу в Вашингтоні. Заступник держсекретаря Томас Г. Ді Нанно звинуватив Пекін у таємних ядерних випробуваннях, що порушують глобальний мораторій.
“Китай хоче опинитися в такому становищі, коли, на його думку, він значною мірою захищений від ядерного тиску з боку Сполучених Штатів”, – коментує Майкл С. Чейз з RAND Corporation.
Агресивні наміри Китаю: останні новини
Як писав УНІАН, нещодавно лідер КНР Сі Цзіньпін усунув із вищого військового керівництва впливового генерала, який, ймовірно, був останньою внутрішньою перешкодою для планів щодо потенційного вторгнення на Тайвань. На думку західних експертів, це свідчить про консолідацію в руках Сі повного контролю над армією і зростання його впевненості у можливості силового “возз’єднання” острова з Китаєм.
Також ми розповідали, що у січні в Східнокитайському морі було зафіксовано безпрецедентну активність китайських рибальських суден. Вони вишикувалися в чітко скоординовані формації, що не відповідають звичайній рибальській діяльності і спостерігалися на супутникових знімках та судноплавних даних. Експерти пов’язують таку поведінку з діями китайської морської міліції – неформального флоту цивільних суден, що використовується Пекіном для тиску в “сірих зонах” і посилення контролю над водами без прямого застосування військової сили.
