Президент підписав ухвалений Верховною Радою Закон України «Про особливості нарахування плати за житлово­комунальні послуги та інших платежів, передбачених законодавством, у зв’язку з пошкодженням або знищенням об’єктів нерухомого майна» (законопроєкт №13155). У документі було враховано пропозиції, які надало Міністерство розвитку громад та територій.

Нагадуємо, що документ встановлює правила нарахування житлово­комунальних послуг в умовах, коли житло пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій в період воєнного стану.

Зокрема, законом передбачено: припинення нарахування плати за житлово­комунальні послуги та інших платежів у разі знищення об’єкта нерухомого майна; призупинення нарахування плати у разі пошкодження житла на період, коли його не можна повноцінно використовувати. Окремі положення передбачають: вимоги до управителів багатоквартирних будинків надавати звіти про надані послуги для кожного будинку окремо; особливості врегулювання заборгованості споживачів за житлово­комунальні послуги, що виникла після 24 лютого 2022 року, зокрема за період тимчасової окупації; особливості врегулювання заборгованості підприємств житлово­комунальної галузі за товари, роботи та послуги, яка утворилася після 24 лютого 2022 року за період тимчасової окупації.

«Це важливе рішення для людей, які втратили або не можуть користуватися своїм житлом через війну. Дякую народним депутатам за підтримку цієї ініціативи. Закон дає змогу встановити справедливі підходи до нарахування комунальних платежів і зняти додаткове фінансове навантаження з постраждалих громадян», — зазначив віцепрем’єр­міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Реалізуватимуть відповідні норми відповідно до правил, типових або примірних договорів, які затвердили Кабінет Міністрів або інші уповноважені законом державні органи відповідно до закону. Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Уряду доручено протягом трьох місяців ухвалити нормативні акти, необхідні для реалізації цього закону, а міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади — забезпечити гармонізацію їхніх нормативно­правових актів із цим законом. Фактично норми набудуть чинності після схвалення підзаконних актів в уряді, повідомляє Мінрозвитку.