Що не можна освячувати на Великдень: священник назвав продукти – і це не лише алкоголь
Не всі страви доречні у великодньому кошику, і цьому є просте пояснення.
Великдень 2026 – час, коли тисячі людей несуть до церкви великодні кошики. Але далеко не всі знають, що можна і що не можна освячувати на Великдень. Священик Олексій Мельниченко спеціально для УНІАН пояснив, які продукти доречно класти в кошик, чи можна освячувати алкоголь і як правильно поводитися з освяченими продуктами після свята.
Які продукти не можна освячувати на Великдень
За словами священника, частина обмежень має історичне підґрунтя, а частина – пов’язана з церковним порядком.
Так, наприклад, у Старому Заповіті існували певні заборони щодо продуктів тваринного походження. Вони були зумовлені не лише релігійними уявленнями, а й практичними причинами – зокрема відсутністю належних умов зберігання та спекотним кліматом, через що деякі продукти могли бути небезпечними для здоров’я. Враховуючи це, можна зрозуміти, чому не можна освячувати м’ясо. “Окрім цього заборонялося вживання крові, адже вона вважалася носієм душі тварини, тому не могла бути їжею. Свинину, наприклад, не можна було вживати загалом, бо вона вважалася нечистою”, – каже священник.
У Новому Заповіті більшість цих обмежень втратили свою силу. Втім, навіть сьогодні не варто приносити до церкви ту ж саму кров’янку, хоча її споживання вже не вважається гріхом, каже він. “М’ясні страви чи продукти, навіть освячені, не можна заносити в храм. Якщо ви вже освятили кошик і хочете зайти до церкви, щоб помолитися чи поставити свічку, його слід залишити зовні”, – додає панотець.
Чи можна освячувати вино на Великдень
Щодо алкоголю експерт зазначив, що дозволяється освячувати лише вино, адже воно має біблійне значення. При цьому немає принципової різниці, чи це “Кагор”, чи інший сорт.
Міцний алкоголь – горілку, коньяк та подібні напої, за словами священника, приносити не можна, бо за церковними канонами, споживання алкоголю можливе лише, якщо воно розумне і людина, яка прийшла до церкви, має усвідомлювати, що це суперечить самому змісту свята.
Що не можна класти у великодній кошик, окрім м’яса та вина
На думку Мельніченко, не місце у великодньому кошику й для прикрас, грошей чи інших матеріальних речей. Для їх освячення існують окремі молитви, і за потреби можна звернутися до священника індивідуально у будь-який день:
“Загалом прикраси, які ви хочете освятити, не мають суперечити церкві або безпосередньо мати християнську символіку”.
Під час Великодня, нагадує експерт, читаються спеціальні молитви на благословення хліба (пасок), молочних продуктів та жертовного ягняти (м’ясна продукція).
Коли віряни визначаться з тим, що не можна освячувати на Великдень, вони мають чітко запам’ятати, як вчинити з продуктами, які залишилися після свята, та чи можна їх нести на смітник. Священник попереджає: викидати ж таку їжу ні в якому випадку не можна. Якщо продуктів виявилося більше, ніж родина може з’їсти, експерт рекомендує роздати їх близьким, або тим, хто цього потребує. Але існує ще декілька варіантів.
“Якщо паска засохла, можна пустити її у проточну воду – річку, не в озеро. Аби вона там розмякла, і її з’їли риби. Якщо залишились крашанки, які зіпсувались, можна закопати їх під деревом або у місці, де по цій землі не ходитимуть”, – радить панотець.
довідка
Олексій Мельніченко
Священник, пасічник
Олексій Мельніченко – пасічник із понад п’ятирічним досвідом, священник. Здобув освіту у Київській православній богословській академії. Священник Собору Різдва Пресвятої Богородиці у селищі Рокитному.
Він розвиває власну пасіку, частина якої працює на Рокитнянщині та Таращанщині, а кочова пасіка щороку здійснює кілька переїздів Київською та Черкаською областями.
Окрім класичного меду, пасіка Мельніченко виробляє крем-мед за авторською технологією. У продукт додають сублімовані ягоди, фрукти, горіхи чи шоколад, зберігаючи корисні властивості меду.