Росія та Україна в березні суттєво збільшили інтенсивність дальнобійних ударів, дедалі частіше застосовуючи дрони та ракети для ураження цілей далеко за межами лінії фронту, пише Defence blog.

За оцінками старшого аналітика ACLED (Armed Conflict Location & Event Data Project) Вітольда Ступницького, за місяць Росія провела понад три тисячі повітряних атак, включаючи удари безпілотниками, що помітно перевищує показники лютого. Україна, у свою чергу, значно розширила географію операцій, завдавши понад 1400 ударів по території Росії, які зачепили десятки регіонів. Окремим епізодом стала масована атака наприкінці березня, коли за короткий проміжок часу було задіяно майже тисячу дронів.

“Російська повітряна стратегія багаторівнева – рекордна атака 948 безпілотниками 23-24 березня у поєднанні з нічними обстрілами для виснаження ППО та безпрецедентною денною хвилею ударів для використання вразливих місць, а також цілеспрямовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі”, – заявив Ступницький. “ACLED фіксує понад 3000 російських ударів у березні, порівняно з 2712 у лютому – це стійка ескалація, а не разовий випадок”.

Експерт зазначає, що російська стратегія будується на комбінації різних типів ударів. За його словами, нічні атаки використовуються для виснаження систем протиповітряної оборони, після чого слідують нові хвилі, покликані скористатися вразливими місцями, що виникають. Доповнюють цю тактику ракетні удари, спрямовані, зокрема, по енергетичній інфраструктурі.

Defence blog підкреслює, що такий підхід вказує на системний характер нарощування тиску. Метою таких дій називається не тільки завдання шкоди інфраструктурі, а й створення умов, за яких українська сторона змушена заздалегідь витрачати засоби ППО, знижуючи здатність відбивати подальші атаки. Також ці удари розглядаються в контексті підтримки наземних операцій і тиску на ключові логістичні напрямки.

Україна паралельно посилила власну кампанію глибинних ударів, змістивши акцент з прикордонних військових об’єктів на цілі, пов’язані з економічним потенціалом Росії. Зокрема, удари були спрямовані по об’єктах нафтової інфраструктури, включаючи термінали та переробні потужності:

“Кількість ударів України по території Росії неухильно зростала: з 984 у січні до 1400 у 27 регіонах у березні, і характер цілей говорить сам за себе. Кампанія з систематичного знищення російських систем ППО, мабуть, і робить все це можливим, створюючи прогалини, які дозволяють дедалі більшим роям безпілотників досягати цілей на відстані понад 1000 км”.

За словами Ступницького, системний вплив на російські системи протиповітряної оборони дозволяє створювати “вікна”, через які безпілотники досягають об’єктів на значній відстані, що перевищує тисячу кілометрів.

У матеріалі також відзначається загальний технологічний зсув: обидві сторони все активніше використовують масові запуски дронів і комбінують їх з ракетними ударами. Росія збільшує виробництво безпілотників і впроваджує швидші моделі, тоді як Україна нарощує власні можливості в цій сфері.

У результаті, як випливає з оцінки експерта, далекі удари стають самостійним елементом війни, а ключовими цілями залишаються інфраструктура, енергетика та тилові логістичні об’єкти.

Українські досягнення у дронній війні

Зазначимо, у публікації Forbes аналітик розповів про появу в України нової концепції дронів-носіїв або так званих дронів-“маток”, здатних доставляти FPV-апарати до цілі. Такі безпілотники якісно змінюють стратегію війни та застосування сучасних технологій для нанесення далекобійних ударів. Такі дрони збільшують дальність і точність ударів.

За словами президента України Володимира Зеленського, українські дрони та дрон-ракети істотно підвищили свою ефективність і завдають ударів у глибокому російському тилу. На тлі світової паливної кризи такі атаки стають найбільш болючими для об’єктів нафтопереробки Росії.

Вас також можуть зацікавити новини:

У Міністерстві соціальної політики озвучують плани щодо нової пенсійної реформи, яка передбачає, зокрема. підвищення мінімальної пенсії до 6000 гривень. Проте, на думу експертів, різке підвищення виплат без чітких джерел фінансування виглядає нереалістичним.

Економіст Олег Пендзин висловив скептицизм щодо озвучених урядом планів суттєво підвищити мінімальну пенсію, йдеться у статті УНІАН. На його думку, без пояснення джерел фінансування такі ініціативи залишаються декларативними.

Він нагадав, що пенсії більшості українців фінансуються з Пенсійного фонду, який наповнюється за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ). Його сплачують із зарплат усіх офіційно працевлаштованих. Водночас окремі категорії – держслужбовці, судді, прокурори та військові – отримують виплати з державного бюджету, однак чисельно це значно менша група.

Експерт навів орієнтовні розрахунки: в Україні близько 10,2 млн пенсіонерів. Мінімальна пенсія становить 2500 грн, середня – близько 6500 грн. При цьому приблизно 40% пенсіонерів отримують менше середнього рівня.

Середня зарплата наразі складає близько 27 000 грн, а ставка ЄСВ – 22%. Таким чином, з однієї середньої зарплати до Пенсійного фонду надходить приблизно 5900 грн на місяць.

За словами експерта, ЄСВ сплачують близько 9,5 млн осіб: приблизно 6,5 млн у бізнесі та близько 3 млн бюджетників і військових. Це означає, що на одного пенсіонера із середньою пенсією припадає менше одного платника внеску. Додатковий тиск створює тіньовий сектор, який, за оцінками, перевищує 30% економіки та не забезпечує повних надходжень ЄСВ.

За такої структури доходів, підкреслює Пендзин, Пенсійний фонд без додаткових джерел фінансування може виплачувати в середньому менше 5900 грн на особу. Тому ініціатива підвищити мінімальну пенсію до 6000 грн викликає питання.

“Якщо ми хочемо підняти мінімальну пенсію до 6000 гривень, звідки візьметься ресурс? Пенсійний фонд може оперувати лише коштами, що надходять у вигляді ЄСВ. Якщо ж зробити мінімальну пенсію 6000 гривень, середня буде далеко за 12 000 гривень”, – зазначив економіст.

За його словами, підвищення мінімальної пенсії автоматично потягне за собою зростання всіх інших виплат: щоб середня пенсія становила близько 12 000 грн, середня зарплата мала б перевищувати 80 000 грн (за ставки ЄСВ 22%). Наразі такий рівень доходів є нереалістичним.

Пендзин також зауважив, що частину надходжень Пенсійному фонду забезпечують військові, які отримують значні бойові виплати, з яких сплачується 20% ЄСВ. Водночас, за його оцінкою, навіть цього ресурсу недостатньо для радикального підвищення пенсій.

“Усі красиві заяви впираються у відсутність грошей”, – підсумував експерт.

Пенсії в Україні – інші новини

З 1 березня пенсії і страхові виплати для мільйонів українців будуть проіндексовані на 12,1%. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, такий розмір підвищення перевищує рівень інфляції за минулий рік і дозволить підтримати рівень доходів людей в умовах зростання цін.

В Україні демографічне навантаження на солідарну пенсійну систему стрімко зростає. Уже скоро на одного працюючого припадатиме два-три пенсіонери, і ця тенденція навряд чи зміниться, йдеться у статті УНІАН.

Вас також можуть зацікавити новини:

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про індексацію пенсій та страхових виплат з 1 березня 2026 року на 12,1%. Визначений розмір підвищення є вищим за рівень інфляції за 2025 рік (8%).

Як повідомив міністр соціальної політики Денис Улютін, після перерахунку пенсії зростуть щонайменше на 100 гривень і не більше ніж на 2 595 гривень.

Міністр пояснив, як розраховується індексація пенсій. 

“Розмір індексації визначається за формулою, закріпленою законодавством, відповідно до якої коефіцієнт на 50% залежить від інфляції за попередній рік (8% у 2025 році) і на 50% – від зростання середньої заробітної плати за три роки (16,1%), що в підсумку сформувало коефіцієнт індексації на рівні 12,1%”, – йдеться в повідомленні. 

Окрему увагу приділено пенсіонерам із найбільш вразливих категорій. Зокрема мінімальні пенсійні виплати зростуть:

• для пенсіонерів віком 80 років і більше за наявності не менше 25 років стажу у чоловіків і 20 років у жінок, а також пенсіонерів у віці від 65 років і більше, які не працюють і мають повний страховий стаж (35/30 років відповідно), мінімальний розмір пенсії зросте з 3758 грн до 4213 грн;
• для пенсіонерів віком понад 70 років із повним страховим стажем – з 3613 грн до 4050 гривень;
• для пенсіонерів віком до 70 років із повним страховим стажем – з 3323 грн до 3725 грн, а для пенсіонерів з меншим страховим стажем – з 3038 грн до 3406 грн.

Також буде проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.

При цьому пенсії, встановлені на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або у максимальному розмірі (10 прожиткових мінімумів), не індексуються, адже їх розміри уже були переглянуті з 1 січня 2026 року після підвищення прожиткового мінімуму.

Індексація пенсій в березні 2026 року

З 1 березня пенсії і страхові виплати для мільйонів українців будуть проіндексовані на 12,1%. Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, такий розмір підвищення перевищує рівень інфляції за минулий рік і дозволить підтримати рівень доходів людей в умовах зростання цін.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін повідомив, що березнева індексація не стосується пенсіонерів, чиї виплати вже підвищували до мінімального гарантованого рівня для найуразливіших. Також незмінною залишаться виплати для тих, хто отримує максимальну пенсію у розмірі 25 950 грн. Крім цього, не зміняться виплати прокурорам та суддям у відставці.

Вас також можуть зацікавити новини: