Коростенський міськрайонний суд Житомирської області закрив для громадськості доступ до розгляду справи про шахрайство у особливо великих розмірах, внаслідок якого в незаконний спосіб було вилучено 1,3 тис га землі в Малинському районі. Про це йдеться в публікації видання kp.ua. Ключовий фігурант справи – колишній топ-чиновник Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака – зараз перебуває в Греції, звідки включався в судове засідання онлайн. Попри відкритість засідань для громадськості і відсутність державних таємниць, під час засідання 10 березня суддя заборонила відеофіксацію журналістам, які прибули для зйомок матеріалу про розгляд справи, йдеться в матеріалі.

Видання нагадує, що провадження №62023000000000193 щодо шахрайства із землями Малинської територіальної громади відкрили ще в березні 2023 року. Слідчі Державного бюро розслідувань зʼясували, що в 2019 році Андрій Задирака та його спільники вирішили заволодіти 47 земельними ділянками загальною площею близько 625 га, що раніше належали розформованому ще в середині 2000-х сільгоспкооперативу “Морозівський” в Малинському районі Житомирської області.

“10.03.2023 Задираці письмово повідомили про підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах, а також низці інших злочинів, за які йому “світить” 12 років вʼязниці. Проте на допит він так і не зʼявився, бо з липня 2022 перебував в Греції. Слідчі виявили, що Задирака користувався нотаріальними послугами в українському консульстві в Салоніках, а державний кордон за незрозумілих підстав перетнув на молдовській ділянці. Уже за тиждень після оголошення підозри екс-чиновника ДПЗКУ оголосили в міжнародний розшук”, – сказано в матеріалі.

Паралельно з кримінальним процесом прокуратура ініціювала повернення самих ділянок під юрисдикцію громади через господарський процес. Завдяки остаточному рішенню Верховного суду, сукупно було повернуто 50 ділянок на 1350 га сукупною вартістю понад 660 млн грн.

До суду в Коростені справу передали після того, як судді в Овручі та в Народичах взяли самовідвід, що зробило формування колегій неможливим. Адвокати Задираки спробували протиснути через суд скасування арешту на його майно – декілька квартир, автомобілів, земельних ділянок. Проте це рішення скасувати не вдалось. Натомість корпоративні права СВК “Морозівський”, ТОВ “Морозівський-земля”, ТОВ “Агропаладіум-Плюс”, ТОВ “Хочинське”, ТОВ “Хмільник-Агро”, СТОВ “Полісся”, ТОВ “Острозька зернова компанія”, до яких має відношення Задирака, досі значаться за ним в реєстрах.

Видання відзначає, що через три роки після оголошення підозри, 10 березня 2026 року відбулося перше повноцінне засідання в справі, коли сторони мали б почати висувати аргументи, зокрема, сторона обвинувачення мала озвучувати докази вини Задираки та його спільників. “Натомість суддя ухвалила рішення, що відеофіксація та присутність журналістів в залі задля інформування громади про перебіг судового розгляду є небажаними”, – йдеться в статті.

“На тлі численних розслідувань не лише про справу “Морозовського”, але й про пряму причетність бізнес-партнерів Задираки до бізнесу не просто з росіянами на окупованих територіях Луганської області, які сплатили 30 млн рублів податків в російський бюджет, а з наближеними до російської розвідки пропагандистами, до інших рейдерських захоплень земель на Житомирщині за аналогічними схемами, закриття судового розгляду для громадськості є щонайменше суперечливим рішенням”, – вважають автори. На їх думку, таке рішення грає на руку Задираці, оскільки дозволяє по суті затягувати слухання. Крім того, Задирака уже почав активний розпродаж активів та, ймовірно, виведення коштів на свої рахунки за кордоном.

“Оскільки справедливий вирок у кримінальній справі про шахрайство, зловживання впливом і розкрадання майна територіальної громади фактично може бути дороговказом для розслідування й інших схем та зловживань Задираки, вкрай важливо здійснювати розгляд такої справи відкрито. Це дасть можливість громадськості мати доступ і до фактів з матеріалів слідства, і до аргументів сторони захисту, навіть попри те, що сам обвинувачений за невстановлених обставин втік до Греції“, – йдеться в матеріалі.

Вас також можуть зацікавити новини:

У центрі Києва на вулиці Ярославів Вал планують відкрити ресторан, який стане частиною ветеранського бізнесу та фінансовою основою для ініціатив із підтримки військових з ампутаціями. Про це розповів ветеран Сил спеціальних операцій Артем Грот в інтерв’ю РБК-Україна.

За його словами, заклад створюється не лише як комерційний проєкт, а як елемент ширшої ветеранської екосистеми – із робочими місцями для ветеранів та фінансуванням соціальних ініціатив.

За словами ветерана, ідея ресторану виникла під час пошуку більшого приміщення для спортивних проєктів ком’юніті ветеранів.

“Коли я шукав нову будівлю для наших проєктів, отримав вигідну пропозицію. Це центр міста і простора будівля. Колись там була їдальня. І я подумав: чому ні? Це логічний крок після відновлення духу й тіла через спорт – створити робочі місця серед однодумців для тих, хто повернувся з фронту”, – пояснив він.  

Грот підкреслив, що ресторан стане частиною ширшої системи ветеранських ініціатив, які вже працюють у Києві.

За його оцінкою, в Україні зараз можуть бути десятки тисяч людей з ампутаціями внаслідок війни.

“Точної статистики немає. Це точно більше ніж 10 тисяч людей, але менше ніж 100 тисяч. Я думаю, йдеться приблизно про 30–50 тисяч”, – сказав він.  

Грот наголосив, що головна мета ветеранських проєктів – допомогти військовим після важких поранень повернутися до активного життя.

“Я не хочу, щоб суспільство сприймало нас як людей з інвалідністю після війни, яким потрібно просто дати копійку. Мені важливо створити умови, щоб ми самі могли будувати бізнес і заробляти на власні соціальні ініціативи”, – підкреслив він.  

Артем Грот – ветеран Сил спеціальних операцій ЗСУ. Він народився у Білорусі, але у 2014 році приїхав воювати за Україну, служив у полку “Азов”, а з 2016 року – у ССО. Після поранення, яке призвело до ампутації ноги, він почав розвивати спортивні ініціативи для ветеранів. Серед його досягнень – титул чемпіона світу з пара-джиу-джитсу (Абу-Дабі, 2025), срібло чемпіонату Європи та перемоги на чемпіонатах України.

З 1 вересня 2026 року в Україні суттєво зростуть стипендії для студентів. Отримувати їх тепер зможуть і здобувачі освіти з приватних університетів, повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.

“У відповідь на запити студентів Уряд врегулював порядок виплат для студентів приватних закладів вищої освіти, які так само навчаються коштом державного замовлення. Уже з 1 вересня цього року їм нараховуватимуть академічні стипендії у розмірі щонайменше 4000 грн”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що мінімальна стипендія зросте вдвічі, порівняно з виплатами 2025 року.

Кошти на підвищення стипендій передбачені бюджетними призначеннями МОН на 2026 рік, акцентувала Свириденко. 

Освіта в Україні – інші новини

Стипендія курсантів вищих військових навчальних закладів на першому курсі становить близько 10 000 гривень на місяць і може підвищуватися до понад 22 тисяч гривень. У Міноборони пояснювали, що під час навчання курсанти вишу отримують також низку соціальних гарантій.

Нагадаємо, 5 березня в Україні стартувала реєстрація на Національний мультипредметний тест (НМТ). Триватиме вона до 2 квітня 2026 року. Зазначимо, що основна сесія НМТ проходитиме з 20 травня до 25 червня, а додаткова – з 17 до 24 липня.

Вас також можуть зацікавити новини:

Валютний ринок України нині перебуває у стані контрольованої рівноваги, попри зовнішні ризики внутрішня фінансова система демонструє достатній запас міцності. Про це у коментарі УНІАН заявив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності “Глобус Банку” Тарас Лєсовий.

“Події на Близькому Сході та їхній вплив на світову економіку безумовно створюють додаткову невизначеність. Передусім це стосується цін на енергоресурси, які традиційно реагують на геополітичні конфлікти”, – зазначив банкір.

За його словами, зростання вартості нафти та нафтопродуктів стимулює попит на валюту з боку імпортерів. Українські компанії, які закуповують пальне, намагаються сформувати певні резерви, щоб убезпечитися від можливого подальшого подорожчання.

Водночас на валютному ринку діє і протилежний фактор – сезонне збільшення пропозиції валюти з боку аграрних експортерів. З наближенням посівної кампанії вони активніше продають валютну виручку, що частково врівноважує попит.

Лєсовий додав, що ключовим фактором фінансової стійкості залишаються міжнародні резерви Національного банку, які становлять близько 55 млрд доларів.

“Це створює потужний запас для стабілізації ринку. Важливо і те, що учасники ринку вже адаптувалися до нових курсових рівнів. Діапазон 43–44 гривні за долар та 50–51 гривню за євро перестав бути психологічним бар’єром”, – зазначив банкір.

За його словами, на глобальному рівні долар продовжує виконувати функцію захисної валюти. Останнім часом він зміцнився щодо євро майже на 3%.

“У найближчій перспективі співвідношення валют може перебувати в межах 1,145–1,165. Це позначиться на меншій курсовій динаміці євро. При цьому в Україні курс європейської валюти формується переважно на світових торгах пари долар/євро”, – пояснив Лєсовий.

Банкір також наголосив, що в нинішніх умовах Національний банк залишається ключовим стабілізатором валютного ринку, а його інтервенції дозволяють згладжувати надмірні коливання курсу. Водночас подальша динаміка валютного ринку значною мірою залежатиме від ситуації на енергетичних ринках.

“Ціни на нафту та нафтопродукти зростають по всьому світу. Спочатку були сподівання, що війна на Близькому Сході швидко завершиться, і тоді сплеск цін на пальне був би лише ситуативною реакцією на потенційні ризики”, – зазначив Лєсовий.

Однак, за його словами, ризики економічних наслідків зростають, адже подорожчання пального може інерційно впливати на ціни в економіці, і тиск на валютному ринку може посилитися. В такому разі Нацбанку доведеться докласти зусиль, щоб ринок витримав потенційну “колотнечу” зростання споживчих цін і відповідний вплив на попит та валюту.

Основні показники валютного ринку з 16 по 22 березня, за прогнозом Лєсового будуть наступними:

• коридори валютних змін: 43,5-44,25 грн/дол. та 49,5-52 грн/євро (на міжбанку) та 43,5-44,5 грн/дол. та 50,5-52 грн/євро (на готівковому ринку);
• щоденні курсові зміни: на міжбанку – до 0,05-0,15 грн, у банках – до 0,1-0,2 грн, в обмінних пунктах – до 0,3 грн;
• середня різниця між курсами міжбанку і готівкового ринку: 0,1-0,15 грн;
• тижневі курсові відхилення очікуються в межах 1-1,5% від початкового понеділкового курсу.

Курс валют в Україні – останні новини

Національний банк України встановив на 13 березня офіційний курс долара до гривні на рівні 44,16 гривні за долар, таким чином українська валюта послабилася на 18 копійок. Цей показник став черговим історичним максимумом курсу долара в Україні (попередній рекорд було зафіксовано 12 березня – 43,98 грн/дол.).

Вас також можуть зацікавити новини:

Щороку після того, як з доріг сходить сніг, ситуація з їхньою якістю помітно погіршується. Весна “оголює” слабкі місця дорожнього покриття. Але цьогорічна зима стала для доріг справжнім випробуванням. Люті морози, різкі перепади температур, опади та лід зробили свою справу, і стан дорожнього полотна в багатьох регіонах помітно погіршився.

Не дивно, що водії по всій країні скаржаться на дороги, які подекуди більше нагадують поверхню Місяця, ніж сучасні транспортні артерії. Через ями та тріщини рух на таких ділянках перетворюється на справжній квест. У деяких місцях швидкість автомобілів ледве дотягує до 20 км/год.  

Масштаб проблеми добре видно і в цифрах. Загалом, станом на кінець зими в Україні зафіксовано понад 23 млн квадратних метрів пошкоджень на основних автомобільних дорогах. 

“Ця зима стала найважчою для дорожньої галузі з початку повномасштабної війни через поєднання різких температурних коливань, снігопадів, льодяного дощу. Це все призвело до прискорення руйнування покриття”, – відмітив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. 

Тому вже одразу на початку березня в Україні стартували ремонти автомобільних доріг загального користування. 

“Виконується першочергове відновлення дорожнього покриття загальною площею понад 3,5 мільйона квадратних метрів. Мова йде не про капітальні, а саме про оперативні ремонти покриття на пріоритетних ділянках, де вже дозволяють погодні умови”, – повідомляла прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. 

За її словами, у першу чергу, це стосується міжнародних та національних маршрутів, що забезпечують військову логістику, евакуацію, підвезення гуманітарних вантажів, життєзабезпечення громад та роботу критичної інфраструктури, в тому числі і у прифронтових громадах. 

УНІАН вирішив розібратися, скільки коштів цього року спрямують на ремонт українських автошляхів, які фактори насправді призводять до швидкого руйнування асфальту, чому у Києві, зважаючи на наявні в міста кошти, дороги могли б бути значно якіснішими, та чи є шанси, що ямковий сезон в Україні зрештою перестане бути щорічною традицією для водіїв.

“Тромб” економічних артерій 

Дороги називають транспортними артеріями економіки. Але сьогодні ці артерії дедалі частіше працюють із серйозними перебоями. Головна причина банальна і водночас системна – хронічний брак грошей. 

У відповідь на запит УНІАН в пресслужбі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури повідомили, що в державному бюджеті на 2026 рік за програмою “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування” передбачено 12,8 млрд грн. Наразі уряд погоджує механізм використання цих коштів. За попереднім планом, близько 10,8 млрд грн мають спрямувати на поточний ремонт і експлуатаційне утримання доріг державного значення. Проте з них лише на оплату робіт із зимового утримання дорожньої мережі у січні-березні необхідно понад 4,2 млрд грн, а ще приблизно 2 млрд грн – на підготовку до наступного осінньо-зимового періоду.

І зрештою залишається 4,6 млрд грн, яких вистачить для ремонту лише 3,5 млн квадратних метрів доріг. Тоді як обсяги пошкоджень значно більші.

“Передбачений обсяг фінансування становить менше 50% мінімальної потреби для забезпечення належного експлуатаційного стану мережі”, – кажуть УНІАН в пресслужбі Агентства відновлення. 

Масштаби проблеми добре видно зі статистики. Загальна площа пошкоджень дорожнього покриття вже сягнула 23,5 млн квадратних метрів. Орієнтовна вартість ліквідації цих дефектів, без урахування доріг прифронтової логістики, може коштувати близько 32,5 млрд грн.

Першочерговою потребою дорожники називають ремонт 10,9 млн квадратних метрів шляхів на суму 14,6 млрд грн. А значить для повного покриття першочергових потреб до кінця червня цього року потрібно ще близько 10 млрд грн. 

“Пріоритет надається: дорогам мережі TEN-T (транс’європейські транспортні мережі, – УНІАН), міжнародним транспортним коридорам, під’їздам до пунктів пропуску, маршрутам із високою інтенсивністю руху, логістичним напрямкам, що забезпечують обороноздатність”, – кажуть УНІАН в пресслужбі Агентства відновлення.

Остаточний перелік конкретних ділянок сформують після весняного обстеження доріг у квітні.

Урядовці, у свою чергу, переконують, що ремонти вже розпочалися. Проте, враховуючи катастрофічну нестачу коштів, мова може йти виключно про латання найбільших дір, а не укладання нового якісного асфальту.

Як повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба, на сьогодні бригади щодня ремонтують близько 40 тисяч квадратних метрів покриття.

“Обсяги відновлення мають сягнути 100-150 тисяч квадратних метрів на день”, – зазначив він.

А найбільші обсяги робіт, за словами Кулеби, наразі виконуються на таких трасах:

• М-05 Київ – Одеса;
• М-06 Київ – Чоп;
• М-14 Одеса – Мелітополь;
• М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече (на м. Бухарест);
• М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський;
• М-28 Одеса – Южне.

Фактор війни 

Однією з причин руйнувань доріг (як, до речі, і критичного браку коштів на дорожні роботи) є, звичайно, триваюча повномасштабна війна. Згідно звіту Київської школи економіки, руйнівний ефект від проїзду танка у 2,36 раза перевищує стандартне навантаження від цивільного транспорту. 

Згідно з даними Агентства відновлення, що є у розпорядженні УНІАН, з початку повномасштабного вторгнення і станом на кінець січня 2026-го в Україні було пошкоджено або зруйновано понад 3,2 тисячі кілометрів автомобільних доріг державного значення та 144 штучні споруди (мости, шляхопроводи, естакади, тунелі тощо) загальною протяжністю 14,9 тисячі метрів. 

За попередніми результатами обстежень, станом на лютий 2026 року, орієнтовна площа дефектів становить біля 21,8 мільйона квадратних метрів, що складає приблизно 10% загальної площі мережі.

Серед головних причин такого стану доріг у профільних службах називають перевищення міжремонтних строків у 2-6 разів, перенаправлення значної частини вантажів із залізниці та річкового транспорту на автомобільний, понаднормові навантаження під час воєнного стану, системне недофінансування галузі та складні погодні умови цієї зими.

Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин раніше заявляв, що галузь стикається з гострим дефіцитом коштів. За його словами, загальна потреба у фінансуванні ремонту доріг різних рівнів сягає 51,3 млрд грн. Тому через обмежене фінансування масштабні ремонти доріг в Україні відкладаються на невизначений термін.

При цьому, відповідаючи на питання кореспондента УНІАН прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що для забезпечення ремонту доріг із резервного фонду планується виділити щонайменше 10 млрд грн додаткового фінансування. 

“Є державна програма у Міністерства розвитку, що було передбачено бюджетом 2026 року – це 12,6 мільярда гривень. Ми будемо виділяти із резервного фонду щонайменше 10 мільярдів гривень на ремонт”, – сказала Свириденко на брифінгу за підсумками робочої наради. 

Чому українські зими вбивають дороги 

Засновник групи компаній Prime, що спеціалізується на логістиці нафтопродуктів, та паливний експерт Дмитро Льоушкін зазначає, що зараз у поганому стані – фактично всі ключові магістралі країни.

“Київ-Одеса – жахливо, Київ-Чоп – жахливо, з Києва на Харків – також жахливо. Ями серйозні всюди. Тобто немає такого, що тут гарно, а тут погано. Ми цього року пережили рекордну зиму, яку вже 20 років не бачили. Потрібно розуміти, що такі морози, звісно, ударять по дорожньому покриттю”, – пояснює УНІАН Льоушкін.  

Ситуацію погіршила і війна, додає експерт. Через повномасштабне вторгнення протягом останніх років масштабні ремонти майже не проводилися, а виконувалися лише підтримувальні роботи, тому стан доріг поступово погіршувався. Водночас Льоушкін вважає, що проблему почнуть вирішувати вже найближчим часом.

“По містам ями вже відновлюють і ремонтують. Десь, скажімо, за місяць ця проблема піде на спад. Але цей місяць дуже обережно потрібно поїздити”, – попереджає Льоушкін. 

У свою чергу, транспортний аналітик та співзасновник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко звертає увагу на те, що в Україні немає дорожнього фонду. Бо після ряду скандалів з марнотратними ремонтами трас у прифронтових містечках і селах суспільство вимагало від уряду суттєво скоротити ці не пріоритетні видатки. Через що на тих дорогах, які раніше обслуговувалися своєчасно, на якийсь час перестали робити поточний середній ремонт в необхідних обсягах. І це зрештою вилилося у глобальну проблему.

“Це призводить до їхньої більшої зношуваності. Коли є якісь дрібні тріщини, після важкої зими дороги стали набагато більше пошкоджені, ніж ми бачили в попередні роки”, – пояснює УНІАН Гречко.

За його словами, подібна ситуація характерна не лише для обласних та міжнародних трас, але і для міст. Наприклад, у Києві влада часто робить ставку на капітальні реконструкції вулиць, тоді як регулярні поточні ремонти, які могли б запобігти появі великих ям, проводяться недостатньо.

Кейс Києва 

За стан вулично-дорожньої мережі столиці відповідає “Київавтодор”. До його структури входять десять районних шляхово-експлуатаційних управлінь (ШЕУ), спеціалізоване підприємство “Магістраль”, а також компанія “Київавтошляхміст”, що обслуговує мости та шляхопроводи столиці. Саме ці служби займаються утриманням доріг і ліквідацією пошкоджень.

Поява ям на дорогах, як пояснюють у “Київавтодорі”, часто має “непередбачуваний характер” і традиційно загострюється взимку. 

“З переходами температури повітря через нульову позначку відбувається зміна агрегатного стану води. Тобто вода проникає у тріщини та мікротріщини на дорожньому покритті, а коли температура опускається нижче 0°C, вона перетворюється на лід і розширюється в об’ємі, тим самим працюючи як клин спричиняє внутрішню деформацію дорожнього покриття. Завершальним етапом руйнування стає рух транспортних засобів, під вагою яких утворюються вибоїни”, – пояснюють УНІАН в пресслужбі “Київавтодору”.  

Друга причина полягає у фізичному старінні дорожнього покриття, яке має свій експлуатаційний ресурс.

“На жаль, більша частина міських вулиць капітально не ремонтувалася 20-30 років. Відсутність своєчасних робіт капітального характеру викликає незворотнє старіння матеріалів конструкції дорожнього одягу та, як наслідок, глибинні руйнування і деформації. Виникнення ямковості на покриттях вулиць, де за останні 5-7 років було проведено роботи з капітального ремонту, не відбувається”, – відмічають в пресслужбі “Київавтодору”. 

Крім того, впливає рух перевантаженого великогабаритного транспорту. Вантажівки часто перевищують допустиму вагу вантажів, що значно пришвидшує знос дорожнього покриття. Узимку вони провокують появу нових тріщин, а влітку спричиняють деформацію асфальту та утворення колійності.  

У “Київавтодорі” відмічають, що станом на кінець лютого дорожники вже відремонтували понад 12 тисяч квадратних метрів доріг. 

На утримання та поточний ремонт вулично-дорожньої мережі столиці у 2026 році передбачено близько 4,06 млрд грн з місцевого бюджету. У цю суму входять не лише ремонтні роботи, а й зарплати працівників, закупівля протиожеледних матеріалів (технічної солі та піску), пальне, обслуговування спеціальної техніки та інші витрати, підкреслюють там.

Окремо фінансуються масштабні проєкти. На реконструкцію та капітальний ремонт 19 об’єктів дорожньої інфраструктури цього року передбачено ще 2,5 млрд грн.

Столична гігантоманія та неефективність 

Втім, не всі експерти погоджуються, що головна проблема столичних доріг полягає лише у погоді чи зношеності асфальту.

Транспортний аналітик Олександр Гречко вважає, що Київ має достатньо фінансових ресурсів для підтримки доріг у кращому стані, але проблема полягає у пріоритетах.

За його словами, минулого року місто мало близько 10 млрд грн невикористаних бюджетних коштів. За умови грамотного планування значну частину з них можна було б спрямувати на поточні ремонти.

“У Києва є ресурс. Але місто часто обирає дорогі проєкти там, де можна було зробити простіший і дешевший ремонт. Якби більше коштів спрямовували на поточні середні ремонти, можна було б відновити значно більше вулиць”, – пояснює експерт.

На його думку, столиця робить ставку на капітальні ремонти, які є найдорожчим видом дорожніх робіт. Вони передбачають повну заміну покриття, реконструкцію тротуарів, бордюрів, освітлення та озеленення.

“Це все максимізує вартість робіт і саме на це орієнтується Київ, тому що це допомагає освоювати максимальну кількість коштів на один проєкт. На прикладі Харківського шосе чи Проспекту Свободи можна побачити, що капремонт одного кілометру обходиться в колосальні 200-250 мільйонів гривень. Це шалені гроші. При цьому поточний чи середній ремонт обходиться в сотні разів дешевше, – каже він. – Тобто, якби місто, умовно кажучи, минулого року менше займалося непотрібними капітальними ремонтами і будівництвом естакади, наприклад, а направило ці кошти пріоритетно через тендери, через підрядників на поточні ремонти, ми мали б менш пошкоджені вулиці і дорожнє покриття зараз. Але місто робить пафосно, дорого “.

За словами експерта, у плани капітальних ремонтів іноді потрапляють вулиці без серйозних пошкоджень, тоді як ділянки з гіршим станом залишаються поза увагою.

“Місто свідомо запускає ситуацію на деяких вулицях, ділянках доріг. Вони не роблять там поточні середні ремонти, щоб потім не залишалось нічого іншого, як робити там мегадорогі капітальні ремонти по сотні мільйонів гривень за кілометр”, – каже Гречко. 

Окремою проблемою залишаються і гарантійні зобов’язання. За словами Гречка, деякі дороги не витримують навіть гарантійного терміну експлуатації, а підрядники не завжди поспішають усувати недоліки за власний кошт. У результаті місту доводиться витрачати додаткові бюджетні гроші на повторний ремонт.

Майбутнє доріг 

Те, що щороку після зими міста та траси вкриваються ямами, а бюджет витрачає мільярди на ремонти є наслідком відсутності довгострокової стратегії. 

Виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін переконаний, що дорожню політику потрібно планувати не на рік чи сезон, а щонайменше на десятиліття.

“Інфраструктура Києва будувалася давно і її важко перебудувати. Але це питання стратегічного бачення. Якщо ми дивимося лише на один сезон, то завжди будемо витрачати більше грошей і програвати в ефективності”, – пояснює експерт.

Ба більше, зважаючи на те, що однією з причин швидкого псування доріг є специфічні погодні умови взимку, коли температура часто коливається від плюса до мінуса, дорожню інфраструктуру необхідно будувати з урахуванням цього.

“Ми маємо враховувати наші кліматичні умови для того, щоб будувати більш якісні дороги. Є інші країни, які знаходяться в таких же кліматичних зонах, але вони не мають таких постійних ремонтів і великих витрат на ремонти доріг”, – пояснює Амелін. 

На його думку, Україні варто уважніше подивитися на досвід країн із подібним кліматом. А саме країн Північної Америки та зокрема Канади, де також є різкі перепади температур. Там одним із рішень стало використання бетонних доріг. 

За його словами, бетонне покриття зазвичай дорожче на етапі будівництва, але значно дешевше в експлуатації. Якщо асфальтові дороги потребують постійних ремонтів, то бетонні можуть обходитися без серйозних втручань 5-10 років. У довгостроковій перспективі це зменшує загальні витрати.

Водночас, за словами Амеліна, у розрахунках варто враховувати не лише витрати держави.

“Коли ми говоримо про вартість доріг, ми не рахуємо втрати водіїв: пошкоджені диски, зламані підвіски, витрачений на ремонти час. Це теж економічні втрати. Погані дороги впливають на продуктивність людей і бізнесу”, – пояснює Амелін.

Експерт додає, що перехід на нові технології може дати поштовх розвитку цілих галузей виробництва бетону, будівельних матеріалів, сервісних компаній.

Втім, навіть найкращі технології не працюватимуть без фінансування. А з цим в Україні ситуація складна. Війна, дефіцит бюджету і непередбачувані витрати змушують державу зосереджуватися на ремонті вже існуючих доріг.

Проте у майбутньому одним із можливих рішень може стати державно-приватне партнерство.

“В Європі, Америці та навіть Китаї дороги будують приватні компанії разом із державою. Інвестор вкладає гроші і бере на себе зобов’язання з експлуатації та ремонту. Це може бути одним із варіантів і для України”, – відмічає Амелін.

Деякі бізнесмени з цим погоджуються. Співвласник “Нової пошти” Володимир Поперешнюк у своїх соцмережах зазначив, що за майже 35 років незалежності Україна витратила на дороги близько 40 мільярдів доларів, але якісної дорожньої мережі так і не отримала. На його думку, ситуацію могла б змінити приватизація доріг.

Підприємець вважає, що якби дороги належали приватним компаніям, міста України могли б бути з’єднані якісними автобанами, які не руйнуються від спеки чи морозу. У такій моделі дороги стали б повноцінним бізнесом із інвестиціями, конкуренцією та новими технологіями.

“Я вважаю, що нарешті настав критичний час приватизувати дороги та відпустити цей ринок на волю. Конкуренція, інвестиції та інновації швидко створять найкращі дороги у світі”, – пояснює він.

Залучення приватних інвесторів майже неминуче означає появу платних доріг. Проте експерти наголошують, що фактично українці вже платять за них через дорожній збір у вартості пального та податки.

“Питання лише в тому, як саме ми платимо. Якщо людина хоче їхати якісною дорогою, швидко і безпечно, вона готова за це платити. І це нормальна практика”, – вважає Амелін.

За його словами, ключовим завданням є створення довгострокової стратегії розвитку дорожньої інфраструктури. Вона має включати нові технології будівництва, залучення приватного капіталу та сучасні моделі управління дорогами.

Інакше щороку країна знову повертатиметься до тієї ж проблеми, коли разом із весною на дорогах з’являються нові ями. 

Дмитро Петровський 

Графіки погодинних відключень світла для населення України діятимуть в неділю, 8 березня. Крім того, для промислових споживачів будуть застосовуватись графіки обмеження потужності.

За інформацією “Укренерго“, причина запровадження обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергосистему

“Ситуація в енергосистемі може змінитись. Час та обсяг застосування відключень за вашою адресою дізнавайтесь на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні”, – нагадали в компанії.

Також українців закликали споживати електроенергію заощадливо, коли є світло.

Графік відключення світла – Київ

У столиці досі діють індивідуальні графіки подачі електроенергії. Дізнаватися, коли за конкретною адресою буде світло, можна на сайті постачальника.

Графік відключення світла – Київська область

Компанія ДТЕК опублікувала графіки для Київщини на неділю, 8 березня. Підчергамм  1.1, 1.2, 2.1, 2.2 та 6,2 взагалі не планують вимикати світло. При цьому підчерзі 4.2 відключать електроенергію зранку на три години, а іншим – ввечері теж на три години.

Графік відключення світла – Сумська область

За інформацією Сумиобленерго, в Сумах і області діятимуть графіки погодинних відключень відповідно до обсягів, доведених командою з НЕК “Укренерго”.

Зазначається, що світло не вимикатимуть лише підчерзі 1.2. Водночас підчергам 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 та 6.2 відключать електроенергію лише раз на добу і максимум на чотири години. При цьому підчергам 4.1, 4.2, 5.1 та 5.2 вимикатимуть світло два рази на добу, а максимальна загальна кількість годин без електропостачання складе вісім годин. Водночас підчергу 6.1 вимикатимуть тричі, а загальна кількість годин без світла складе пять годин.

Графік відключення світла – Харківська область

Харківобленерго повідомило, що за вказівкою НЕК “Укренерго” у зв’язку зі складною ситуацією в Об’єднаній енергосистемі, яка склалася через ворожі обстріли, у неділю, 8 березня, з 08:00 до 24:00 у Харківській області будуть діяти графіки погодинних відключень.

Таким чином, підгрупі 5.2 взагалі не вимикатимуть світло. При цьому підчерги 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.2 та 5.1 вимикатимуть один раз і максимум на 3,5 години. Водночас іншим підчергам відключать електроенергію двічі, а максимальна кількість годин на добу без світла складе 6,5 години.

Графік відключення світла – Житомирська область

Житомиробленерго повідомило, що 8 березня відповідно з розпорядженням НЕК “Укренерго” на Житомирщині будуть застосовуватись заходи обмеження споживання електроенергії.

Зазначається, що  для побутових споживачів графіки погодинних відключень діятимуть з 16:00 до 22:00. Так, підчергам 2.1, 2.2 та 3.1 світло взагалі не вимикатимуть, а інших відключать лише раз на дві години.

Крім того, для промисловості обмеження потужності діятиме з 8:00 до кінця доби.

Графік відключення світла – Запорізька область

Запоріжжяобленерго повідомило про застосування графіків відключення світла в області 8 березня. 

Так, світло вимикатимуть всім підчергам один раз і максимум на пять годин., крім підчерг 2.1 та 6.1. Цим споживачам електроенергію відключать двічі за добу, а максимальні кількість годин без світла складе 5,5 години.

Новина оновлюється…

Ситуація в енергосистемі України – останні новини

Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що дефіцит електроенергії в українській енергосистемі вдалося суттєво зменшити. Якщо взимку нестача сягала 5-6 ГВт, то нині її скорочено приблизно до 1 ГВт.

Водночас у ніч проти 7 березня Росія здійснила п’яту з початку року масовану ракетно – дронову атаку на обʼєкти енергетики країни, частково залишивши без світла сім областей України.

Вас також можуть зацікавити новини:

В понеділок Київрада збереться на позачергове засідання. На ньому розглянуть план енергостійкості Києва, який центральна влада відмовилася включити до загального бюджету допомоги. Про це заявив мер Києва Віталій Кличко. 

“Центральна влада наш план не врахувала в загальному бюджеті допомоги країни містам. Бо ключове, на жаль, знову політика… На РНБО нам дали зрозуміти, що Києву наразі не допомагатимуть. Тому коригуємо ті плани, які сформували. Щоб їх могла розглянути Київрада. Тобто столиця має сформувати поетапний план енергостійкості. З першочерговими заходами, щоб пройти наступну зиму. У понеділок Київрада збереться на позачергове засідання, щоб розглянути проєкт плану енергостійкості столиці”, – зазначив Віталій Кличко. 

Але при цьому він наголосив, що відновлення енергетичної інфраструктури потребує участі й допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур.

Віталій Кличко нагадав, що усі плани інших міст підписані головами обласних військових адміністрацій, а в столиці змушують підписати мера, але він може це зробити лише після погодження з Київрадою. 

Він зазначив, що всі закиди про непідготовленість плану енергостійкості Києва є безпідставними –  пропозиції до плану були вчасно подані Міністерству розвитку громад та територій. 

Як повідомлялося раніше, президент України Володимир Зеленський повідомив, що РНБО затвердила “плани стійкості” для всіх областей і обласних центрів, крім Києва. Віталій Кличко назвав рішення влади не допомагати столиці політично вмотивованим.

Вас також можуть зацікавити новини:

У Міністерстві соціальної політики озвучують плани щодо нової пенсійної реформи, яка передбачає, зокрема. підвищення мінімальної пенсії до 6000 гривень. Проте, на думу експертів, різке підвищення виплат без чітких джерел фінансування виглядає нереалістичним.

Економіст Олег Пендзин висловив скептицизм щодо озвучених урядом планів суттєво підвищити мінімальну пенсію, йдеться у статті УНІАН. На його думку, без пояснення джерел фінансування такі ініціативи залишаються декларативними.

Він нагадав, що пенсії більшості українців фінансуються з Пенсійного фонду, який наповнюється за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ). Його сплачують із зарплат усіх офіційно працевлаштованих. Водночас окремі категорії – держслужбовці, судді, прокурори та військові – отримують виплати з державного бюджету, однак чисельно це значно менша група.

Експерт навів орієнтовні розрахунки: в Україні близько 10,2 млн пенсіонерів. Мінімальна пенсія становить 2500 грн, середня – близько 6500 грн. При цьому приблизно 40% пенсіонерів отримують менше середнього рівня.

Середня зарплата наразі складає близько 27 000 грн, а ставка ЄСВ – 22%. Таким чином, з однієї середньої зарплати до Пенсійного фонду надходить приблизно 5900 грн на місяць.

За словами експерта, ЄСВ сплачують близько 9,5 млн осіб: приблизно 6,5 млн у бізнесі та близько 3 млн бюджетників і військових. Це означає, що на одного пенсіонера із середньою пенсією припадає менше одного платника внеску. Додатковий тиск створює тіньовий сектор, який, за оцінками, перевищує 30% економіки та не забезпечує повних надходжень ЄСВ.

За такої структури доходів, підкреслює Пендзин, Пенсійний фонд без додаткових джерел фінансування може виплачувати в середньому менше 5900 грн на особу. Тому ініціатива підвищити мінімальну пенсію до 6000 грн викликає питання.

“Якщо ми хочемо підняти мінімальну пенсію до 6000 гривень, звідки візьметься ресурс? Пенсійний фонд може оперувати лише коштами, що надходять у вигляді ЄСВ. Якщо ж зробити мінімальну пенсію 6000 гривень, середня буде далеко за 12 000 гривень”, – зазначив економіст.

За його словами, підвищення мінімальної пенсії автоматично потягне за собою зростання всіх інших виплат: щоб середня пенсія становила близько 12 000 грн, середня зарплата мала б перевищувати 80 000 грн (за ставки ЄСВ 22%). Наразі такий рівень доходів є нереалістичним.

Пендзин також зауважив, що частину надходжень Пенсійному фонду забезпечують військові, які отримують значні бойові виплати, з яких сплачується 20% ЄСВ. Водночас, за його оцінкою, навіть цього ресурсу недостатньо для радикального підвищення пенсій.

“Усі красиві заяви впираються у відсутність грошей”, – підсумував експерт.

Пенсії в Україні – інші новини

З 1 березня пенсії і страхові виплати для мільйонів українців будуть проіндексовані на 12,1%. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, такий розмір підвищення перевищує рівень інфляції за минулий рік і дозволить підтримати рівень доходів людей в умовах зростання цін.

В Україні демографічне навантаження на солідарну пенсійну систему стрімко зростає. Уже скоро на одного працюючого припадатиме два-три пенсіонери, і ця тенденція навряд чи зміниться, йдеться у статті УНІАН.

Вас також можуть зацікавити новини:

Зростання цін на пальне в Україні пов’язане з ескалацією на Близькому Сході. Експерти попереджають про його вплив на вартість продуктів харчування та інших товарів і послуг.

Виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін у коментарі УНІАН наголосив, що нинішнє зростання вартості палива тимчасове і пов’язано з кризою на Близькому Сході. 

“Це очікувано, і ціна буде триматися, поки не закінчиться військова операція, не буде відкрита Ормузька протока, щоб кораблі могли проходити. Тому це тимчасово”, – каже експерт.  

За словами Амеліна, подорожчання пального неминуче позначиться на вартості послуг і товарів. Зокрема, це може вплинути на тарифи таксі, оскільки пальне формує частину собівартості перевезень. Крім того, логістичні витрати закладаються у кінцеву ціну більшості товарів, у тому числі продуктів харчування, що загалом підштовхує інфляційні показники.

“Це буде і це очікувано, але десь за 3-6 місяців ціни можуть стабілізуватися. Але Україна специфічна країна: якщо в нас ціни зростають, вони потім не дуже активно скочуються вниз”, – зауважив Амелін.

Економіст Олег Пендзин у розмові з УНІАН звернув увагу на часовий розрив між зростанням світових цін на нафту і реальним виробництвом нафтопродуктів і наголосив, що ціни на пальне в Україні підвищилися надто швидко. За його словами, між підвищенням котирувань нафти, закупівлею сировини за новою ціною та випуском готового пального минає щонайменше 20 днів – це технологічний цикл, який неможливо скоротити.

“І це не питання спекуляції, спекуляція – це якби одна мережа підняла, а інші ні. А коли піднімають всі, це називається картельна змова. Це питання Антимонопольного комітету. А заяв від них не надходило”, – сказав експерт.

Щодо впливу на ціни на продукти, Пендзин зазначив: нинішнє зростання вартості пального не матиме суттєвого ефекту на вже вироблену харчову продукцію. Частка логістики від складу до магазину в кінцевій ціні відносно невелика, а продукти з минулорічного врожаю вже вироблені за цінами, які діяли на той момент.

Натомість серйозніший вплив можливий під час весняно-польових робіт, які потребують значних обсягів паливно-мастильних матеріалів. Це може позначитися на собівартості продукції нового врожаю. Найбільш відчутний ефект від здорожчання нафтопродуктів, за оцінкою експерта, може проявитися у вартості продовольства, виробленого з врожаю 2026 року.

“При цьому ніхто не знає, яким буде врожай 2026 року. Якщо він буде хороший, це подорожчання пального “розмажеться” по вирощуванню з гектара, і ми цього практично не відчуємо”, – додав Пендзин

Ціни на пальне в Україні – останні новини

Директор консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн повідомив, що на українському паливному ринку спалахнув ажіотажний попит на тлі загострення ситуації довкола Ірану. Саме паніка, а не фізичний дефіцит, запустила механізм стрімкого зростання цін.

При цьому засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін зазначив, що ціни на бензин та дизель на українських АЗС можуть зрости до 100-150 гривень за літр, залежно від тривалості фактичного блокування Ормузької протоки, а через кілька місяців після повноцінного відновлення судноплавства відкотитися до 80 гривень.

Вас також можуть зацікавити новини:

В Україні розпочалися виплати “дитячої допомоги”. Зокрема для 1370 людей почали надходити кошти за програмою “єЯсла”, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

“Виплата становить 8 тисяч гривень щомісяця при виході на роботу матері, батька чи опікуна, після того, як дитині виповнився 1 рік. Кошти можна використати для оплати няні, асистента чи садочка”, – зазначила вона.

Спецрахунки для отримання цих коштів вже можна відкрити в “Ощадбанку”.

Також, за словами прем’єрки, понад 46 тисяч родинам перераховані виплати по догляду за дитиною до 1 року, які з початку цього року складають 7 тисяч гривень на місяць.

“Уряд працює над розширенням можливостей подання заявок, зокрема через “Дію”. Отримання допомоги по догляду за дітьми має бути максимально простим, зрозумілим та зручним для родин”, – наголосила Свириденко. 

Виплати на дітей в Україні – останні новини

З 1 січня 2026 року в Україні діє новий порядок виплат державної допомоги родинам з дітьми. Зокрема, одноразова виплата при народженні дитини складає 50 000 грн. Також передбачається виплата за програмою “єЯсла” – підтримка для догляду за дитиною від 1 до 3 років – 8000 грн щомісяця. Вона надаватиметься тим, хто почав працювати на повний робочий день після досягнення дитиною одного року.  Крім того, передбачаються додаткові 7 тисяч гривень на місяць для вагітних жінок, які офіційно не працюють. 

В лютому стало відомо, що багато українців зіткнулися із затримками при оформленні “дитячих” виплат, які підвищили з 1 січня. У Пенсійному фонді повідомили, що з початку 2026 року отримали уже багато звернень – тільки за січень до установи надійшло 96 тисяч заяв на різні види допомог. 

Вас також можуть зацікавити новини: