Угорщина закликає Європейський Союз призупинити дію тарифів і додаткових мит на імпорт добрив з Росії та Білорусі. Про це пише Politico.

Журналісти ознайомилися з листом міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надя, надісланим європейським комісарам. У ньому політик заявив, що зростання світових цін на добрива та невизначеність щодо поставок, посилена війною в Ірані, можуть поставити європейських фермерів у скрутне становище та призвести до зростання цін на продовольство.

У виданні додали, що Надь закликав тимчасово знизити мита на російські та білоруські добрива до нуля. За його словами, в іншому випадку Угорщина може зіткнутися зі зниженням врожайності.

У виданні зазначили, що Угорщина виробляє лише азотні добрива і залежить від іноземних поставок фосфорних та калійних добрив.

Журналісти нагадали, що Євросоюз посилив мита на добрива з Росії та Білорусі у 2025 році після того, як імпорт зріс у роки, що послідували за повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Це підвищення викликало побоювання, що Росія перенаправляє експорт газу, який постраждав від санкцій, на виробництво добрив, щоб підтримати експортні доходи.

Також у виданні додали, що російські поставки до ЄС у 2025 році все ще становили близько 2 млрд євро, але обсяги різко скоротилися на початку 2026 року, коли нові мита почали діяти.

Війна на Близькому Сході може спричинити продовольчу кризу

Раніше Financial Times, посилаючись на думку експертів, писало, що війна на Близькому Сході може викликати глобальну продовольчу кризу, яка буде гіршою за ту, що виникла через повномасштабне вторгнення РФ в Україну у 2022 році.

Іранські атаки вивели з ладу значну частину виробництва карбаміду на Близькому Сході – найпоширенішого у світі азотного добрива, а дефіцит газу змусив виробників добрив у Південній Азії скоротити обсяги виробництва.

За інформацією Kpler, понад 1,1 млн тонн добрив і сировини для їх виробництва, включаючи 570 тисяч тонн карбаміду, наразі застрягли в Перській затоці, або перебувають на стадії завантаження, або вже на суднах.

У FT додали, що Близький Схід є центром глобальних ланцюгів поставок добрив та енергоносіїв. Зокрема, близько третини світового експорту карбаміду проходить через Ормузьку протоку. Близько 45% світового експорту сірки також транспортується цим маршрутом, який фактично закритий.

Вас також можуть зацікавити новини:

Ціни на недорогоцінні метали зросли. Цьому сприяло відновлення роботи китайських ринків після святкування Місячного Нового року та оптимізм трейдерів у зв’язку з можливим зниженням мит США.

Видання Bloomberg пише, що станом на 6:01 за київським часом мідь подорожчала на 1,9% до 13 116 доларів за тонну. Таким чином, 1 кілограм металу коштував 13,12 долара.

Китай зіткнеться з менш суворими санкціями, що буде стимулювати експорт металоємних товарів з країни, оскільки адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала ввести 15%-ве мито після того, як Верховний суд визнав попередні мита незаконними.

“Верховний суд США скасував найбільш економічно ефективний тарифний інструмент, але не новий тарифний режим в цілому. Як не дивно, але зараз в якості головних переможців виступають країни Глобального Півдня і Китай”, – відзначають аналітики Allianz SE.

Ціни на метали – останні новини

13 лютого ціни на алюміній почали знижуватися. Причиною зниження цін стали плани президента Дональда Трампа скоротити деякі американські мита на сталь і алюміній.

17 лютого золото подешевшало більш ніж на 2%. Новий рік у Китаї вплинув на ліквідність, а послаблення геополітичної напруженості та зміцнення долара посилили тиск.

19 лютого ціни на мідь пішли вниз, тому що засідання Федеральної резервної системи США послабило перспективи подальшого зниження процентних ставок і негативно вплинуло на прогнози попиту.

Вас також можуть зацікавити новини:

Європейський Союз готовий відкласти ратифікацію торгової угоди з США, чекаючи пояснень від адміністрації Дональда Трампа щодо нового митного плану, пише Bloomberg. 

Основні політичні групи в Європарламенті оголосили, що призупинять законодавчу роботу щодо затвердження угоди, після того як Верховний суд США скасував використання Трампом мит в рамках закону про надзвичайні повноваження. Європейські акції впали після цієї новини: фондовий індекс європейських акцій Stoxx Europe 600 знизився на 0,4%. 

Головний переговірник від Європейської народної партії (ЄНП) щодо угоди з США Желяна Зовко зазначила, що “у нас немає іншого вибору”, окрім як відкласти процес схвалення, щоб зʼясувати ситуацію. Крім правоцентристської ЄНП, підтримку заморожування процесу висловили соціалісти, демократи та ліберальна група Renew.   

Голова парламентського комітету з торгівлі Бернд Ланге скликав екстрене засідання для перегляду торговельної угоди між ЄС і США, а європейські посли зберуться того ж дня для обговорення відносин з Вашингтоном.  

Після рішення суду Трамп оголосив про введення глобального мита в 10%, яке пізніше підвищив до 15%, залишивши багато питань для американських торговельних партнерів, посиливши економічну невизначеність щодо політики США.

Угода, підписана минулого літа Трампом та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, передбачала 15% мито на більшість експортних товарів ЄС до США, одночасно знявши мита на американські промислові товари, що йдуть до Євросоюзу. Проте США продовжують стягувати 50% мито на імпорт сталі та алюмінію з ЄС.

Блок погодився на цю нерівноправну угоду в надії уникнути повномасштабної торговельної війни з Вашингтоном і зберегти підтримку США в питаннях безпеки, зокрема щодо України. Парламент мав намір ратифікувати угоду в березні.

Проте угода вже неодноразово стикалася з труднощами. Після її підписання США розширили 50% мито на метали до сотень інших продуктів, що обурило європейських законодавців. Погрози Трампа щодо Гренландії лише підсилювали цю напруженість, а після відмови від анексії парламентарі ЄС ненадовго відновили процес ратифікації з деякими змінами стосовно потреби подальших переговорів у разі остаточного схвалення угоди.

Мита Трампа – головні новини 

20 лютого Верховний суд США постановив, що президент Дональд Трамп не може використовувати надзвичайні повноваження для введення мит. Таке рішення показало рідкісну спробу суду обмежити владу президента США після того, як американський лідер понад рік впроваджував політику за допомогою багатьох виконавчих наказів та посилаючись на рідко використовувані закони.

Всього через день після того, як Верховний суд скасував його ключову тарифну політику, Трамп оголосив, що планує встановити нову ставку глобального тарифу на рівні 15% замість колишніх 10%. 

Вас також можуть зацікавити новини:

У пʼятницю Верховний суд США завдав найсильнішого удару по президенту Дональду Трампу, постановивши, що він не має повноважень використовувати надзвичайні повноваження для введення мит. 

Як пише Financial Times, таке рішення стало ударом по одному з найважливіших напрямків президентства Трампа та показало рідкісну спробу суду обмежити його владу після того, як американський лідер понад рік впроваджував політику за допомогою багатьох виконавчих наказів та посилаючись на рідко використовувані закони. 

“Найвпливовіша судова інстанція Америки, яка в цілому симпатизувала зусиллям Трампа щодо здійснення виконавчої влади, в основному дозволяла безперешкодно реалізовувати програму його другого терміну. П’ятничне рішення різко порушує цю динаміку”, – зауважили у матеріалі.

Водночас Трамп наголосив, що судді є “ганьбою” і що на них вплинули іноземні інтереси. 

Які ще інструменти залишилися у Трампа для введення мит?

Рішення суду змушує адміністрацію Трампа шукати альтернативні інструменти для введення мит, проте жоден з них не може бути застосований так швидко і просто, як Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження США (IEEPA), що збільшує ймовірність невеликої затримки зі збором мит. 

“Інші торговельні закони США зазвичай вимагають періоду перегляду та вивчення, перш ніж мита можуть бути застосовані до іноземних товарів”, – пояснили у FT.

У виданні нагадали, що в пʼятницю президент США заявив, що підпише указ про введення 10% глобального мита відповідно до розділу 122 Закону про торгівлю 1974 року на додаток до мит, які вже стягуються.

Крім того, Трамп заявив, що ініціює нові торговельні розслідування, які можуть призвести до введення низки додаткових мит. 

“Окрім розділу 122, Інститут Катона виділив розділ 338 Закону про тарифи 1930 року, який дозволяє президенту вводити мита до 50% на країни, що дискримінують американську торгівлю, як найбільш ймовірний шлях, яким піде адміністрація. Розділ 122 дозволяє Трампу негайно ввести мита до 15% на строк до 150 днів без необхідності проведення тривалих розслідувань, які вимагаються для інших секторальних мит на такі товари, як сталь і алюміній, відповідно до розділу 232 Закону про розширення торгівлі”, – підкреслили у FT.

В Інституті додали, що такий негайний варіант, швидше за все, буде “досить привабливим” для Трампа, однак там нагадали про “підступ”, який полягає у тому, що 15% мита діють лише впродовж 150 днів, після чого для їхнього продовження потрібне голосування в Конгресі.

Водночас торгові аналітики попередили, що навіть альтернативні правові шляхи, включаючи статтю 122, будуть менш всеосяжними, ніж мита IEEPA, які Верховний суд визнав недійсними в п’ятницю.

“Ці інструменти не є такими широкими і всеосяжними, як IEEPA, і існує ймовірність, що в порівнянні зі скасованими тарифами IEEPA, нові мита матимуть розбіжності як у термінах, так і в обсязі”, – пояснив Сем Лоу, керівник відділу торгівлі консалтингової компанії Flint Global. 

Що цьому передувало

Як писав УНІАН, 20 лютого Верховний суд США “обнулив” усю торговельну політику Трампа останнього року. Зокрема судді дійшли висновку, що Білий дім неправильно зрозумів старий закон про надзвичайні повноваження президента.

“На тлі чітких і обмежених повноважень уряд тлумачить IEEPA (закон 1977 року про повноваження президента щодо торговельної політики в умовах надзвичайної економічної ситуації – УНІАН) як надання президенту права одноосібно встановлювати необмежені тарифи та змінювати їх на власний розсуд. Таке тлумачення означало б трансформаційне розширення повноважень президента в галузі тарифної політики”, – зазначили у рішенні суду. 

Вас також можуть зацікавити новини: